Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
≤де¤ алегоричноњ назви роману ѕ. ћирного "’≥ба pевуть воли, ¤к ¤сла повн≥?"
якою важливою дл¤ художнього твору Ї його назва! —аме в н≥й, ¤к правило, м≥ститьс¤ стисло сформульована тема або ≥де¤, саме вона, назва, покликана привернути увагу читача.
–оман ѕ. ћирного та ≤. Ѕ≥лика маЇ дв≥ назви. ” 1880 роц≥ в ∆енев≥ його було надруковано п≥д назвою Ђ’≥ба ревуть воли, ¤к ¤сла повн≥?ї оли ж тв≥р перевидавали в ”крањн≥ у 1905 роц≥, на обкладинц≥ сто¤ло: Ђѕропаща силаї. як же виникли ц≥ дв≥ назви ≥ що вони означають?
¬≥домо, що в основу роману було покладено ≥стор≥ю, почуту ѕ. ћирним п≥д час подорож≥ в≥д ѕолтави до √ад¤чого. ÷е булa розпов≥дь в≥зника про в≥домого у т≥й м≥сцевост≥ розб≥йника. ¬асил¤ √нидку. «ац≥кавлений долею вбивц≥, ѕ. ћирний в≥добразив њњ спочатку в нарис≥, пот≥м у пов≥ст≥ Ђ„≥пкаї, де мав на мет≥ проанал≥зувати причини приходу сел¤нина до злочину. јвтор спробував вигадати дитинство майбутнього розб≥йника, щоб у цьому життЇвому пер≥од≥ пошукати, що ж могло штовхнути людину на криваву стежку. ј пот≥м до роботи долучивс¤ ≤. Ѕ≥лик, брат ѕанаса ћирного, вчений ≥ письменник. ¬≥н порадив розширити меж≥ твору, сам доповнив його ≥сторичною частиною, додав до розд≥л≥в окрем≥ характеристики ≥ запропонував нову назву Ч вираз ≥з Ѕ≥бл≥њ.
Ђ’≥ба ревуть воли, ¤к ¤сла повн≥?ї Ч назва алегорична. ¬она пов'¤зана з перв≥сним художн≥м задумом Ч проанал≥зувати причини протесту сел¤н проти сусп≥льних умов. —аме так Ч ¤к протест Ч оц≥нив ѕ. ћирний вчинки ¬асил¤ √нидки, а пот≥м ≥ свого геро¤ „≥пки ¬ареника. ўе в документальному нарис≥ автор зауважив, що його персонаж Ч скал≥чена дитина свого в≥ку, свого сусп≥льства. јле, не зум≥вши знайти свого м≥сц¤ у Ђнепрогл¤дному мороц≥ї неправди, в≥н знаходить ут≥ху в злочинах. “обто головна причина злод≥йств реального √нидки ≥ вигаданого „≥пки криЇтьс¤ у несправедливому сусп≥льному устроњ, ¤кий не може не викликати протесту пригн≥чених ≥ ображених.
” сюжет≥ Ї багато еп≥зод≥в-обвинувачень проти кр≥пацтва ≥ пореформеноњ д≥йсност≥. ¬ обох епохах панували розк≥ш, жорсток≥сть ≥ безкарн≥сть одних ≥ безправ'¤, злиденне ≥снуванн¤ ≥нших. якби житт¤ було справедливим, народ би не бунтував Ч ¤кби було що њсти й пити, не ревли б воли. Ѕ≥бл≥йний висл≥в у назв≥ роману був спр¤мований проти сусп≥льних устоњв, а тому в царськ≥й –ос≥њ такий тв≥р не м≥г задовольнити цензуру.
ƒруга назва Ч Ђѕропаща силаї Ч переносила обвинуваченн¤ з сусп≥льства на особу, ¤ка була народжена дл¤ справ, можливо, значних ≥ прекрасних, але не зум≥ла себе реал≥зувати, не розкрила потенц≥йн≥ ¤кост≥ ≥ можливост≥. ’то в цьому винен? ћабуть, однозначно в≥дпов≥сти не можна: напевне, ≥ сусп≥льство, ≥ сам герой.
ћен≥ здаЇтьс¤, що друга назва Ї точн≥шою, бо вона враховуЇ дв≥ обставини, соц≥альну ≥ психолог≥чну, без поЇднанн¤ ¤ких важко зрозум≥ти й оц≥нити людськ≥ вчинки.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю ћирного ѕанаса
