Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
ѕов≥сть " айдашева с≥м'¤" ¤к енциклопед≥¤ народознавства (I≤ вар≥ант)
¬≥домий украњнський поет ћаксим –ильський любив повторювати: Ђ“ой, хто не знаЇ свого минулого, не вартий майбутньогої. ÷е справд≥ так, бо нав≥ть сьогоденн¤ не можна до к≥нц¤ зрозум≥ти, не осмисливши виток≥в своЇњ ≥стор≥њ та культури. ѕ≥дручники з ≥стор≥њ Ч важливе джерело наших знань. “а кр≥м них, Ї ще художн¤ л≥тература, ¤ка додасть цим знанн¤м ¤скравост≥ й неповторност≥. ќсобливо це стосуЇтьс¤ народознавства, з його розмањтт¤м нац≥ональних звичањв, багатством духовних традиц≥й. ј кращоњ ≥люстрац≥њ до висв≥тленн¤ надбань украњнськоњ культури, н≥ж пов≥сть ≤. Ќечу¤-Ћевицького Ђ айдашева с≥м'¤ї, напевне, не ≥снуЇ.
÷ей тв≥р порушуЇ важлив≥ моральн≥ проблеми, торкаЇтьс¤ також соц≥альних питань другоњ половини XIX стол≥тт¤. јле не менш важливим у пов≥ст≥ Ї побутово-етнограф≥чний фон, без ¤кого важко у¤вити ≥, головне, в≥дчути епоху.
як в≥домо, майже вс≥ пов≥ст≥ ≤. Ќечу¤-Ћевицького починаютьс¤ з мальовничих пейзаж≥в. Ђ айдашева с≥м'¤ї також в≥дкриваЇтьс¤ описом села —емигори, в ¤кому найголовн≥ший кол≥р Ч зелений, а центральне м≥сце у тому зеленому мор≥ в≥дведено старим вербам. “ак було ≥ в Ђћикол≥ ƒжер≥ї, бо саме верба в≥д≥гравала важливу ритуально-обр¤дову роль у житт≥ украњнц≥в.
¬≥д опису села автор переходить до змалюванн¤ подв≥р'¤ айдаш≥в. ≤ тут бачимо елементи нац≥онального побуту. —адок з черешн¤ми, пов≥тка, т≥к, широк≥ ворота з хворосту... Ќезабаром чуЇтьс¤ тонкий гук дзв≥ниц≥ Ч обов'¤зковоњ буд≥вл≥ старого села. “ак само ¤скраво можна у¤вити ≥нтер'Їр хати Ч з п≥ччю ≥ лавами поп≥д ст≥нами, д≥жею з водою в с≥н¤х, мисником, полиц¤ми, скринею. —еред цих традиц≥йних дл¤ украњнського житла речей героњ виконують знайому вс≥м сел¤нську роботу. ∆≥нки готують њжу, мотають нитки, пр¤дуть полотно. „олов≥ча робота Ч на подв≥р'њ: ќмелько стругаЇ в≥сь, бо в≥н стельмах, хлопц≥ поправл¤ють поди п≥д ст≥жки на току. ј ще згадуютьс¤ жнива, возовиц¤, поњздки з зерном до млина ≥ багато ≥нших буденних справ, ¤кими займалис¤ наш≥ предки. “а були в них ≥ св¤та, ¤ких теж густо у пов≥ст≥. —аме вони повн≥стю зам≥н¤ють календар: час вс≥х под≥й твору визначаЇтьс¤ за народними датами. ѕаликопа, перша ≥ друга пречиста, зелен≥ св¤та, великий п≥ст, церковний храм Ч письменник дуже добре знав украњнський р≥к, ч≥тко визначаючи, коли його героњ знайомилис¤, коли одружувалис¤, коли сварилис¤ або мирилис¤.
« Ђ айдашевоњ с≥м'њї ми д≥знаЇмос¤ про традиц≥њ, ¤ких дотримувалис¤ стар≥ й молод≥ п≥д час огл¤дин ≥ сватанн¤, народин ≥ похорону тощо.
ѕисьменник справд≥ створив ¤скраву картину украњнського народного побуту, ¤ка р≥зко контрастуЇ з њњ внутр≥шн≥м зм≥стом. јдже внутр≥шн≥й зм≥ст Ч це людськ≥ стосунки. ј вони в пов≥ст≥ дуже далек≥ в≥д норм народноњ етики. ќсь чому Ђ айдашева с≥м'¤ї Ч енциклопед≥¤ украњнськоњ д≥йсност≥, але особлива. Ѕо в н≥й Ї те, що сл≥д сприймати точно ≥ ствердно, ≥ те, до чого треба ставитис¤ ≥з запереченн¤м, Ч так, ¤к цього вимагала ≥ вимагаЇ здорова народна мораль.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю Ќечу¤-Ћевицького ≤вана
