Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
“рагед≥¤ особистост≥ в пов≥ст≥ ќ. обил¤нськоњ ЂЋюдинаї (I≤ вар≥ант)
ќльга обил¤нська розпочала св≥й л≥тературний шл¤х пов≥стю ЂЋюдинаї, у ¤к≥й п≥дн¤ла актуальну ≥ бол≥сну на той час тему ж≥ночоњ дол≥, поставила проблему емансипац≥њ ж≥нки. ÷¤ тема була близькою дл¤ письменниц≥, адже в њњ родин≥ д≥вчаткам з дит¤чих рок≥в втовкмачували, що головною метою ж≥нки Ї вдале зам≥жж¤, що њй не треба вчитис¤, ≥ вже зовс≥м не заохочувалась участь ж≥нок у сусп≥льному житт≥.
“а ќльга обил¤нська обрала ≥нший шл¤х Ч вона стала одн≥Їю з найосв≥чен≥ших ж≥нок ”крањни, добре знала Ївропейську культуру ≥ своЇ житт¤ присв¤тила л≥тературн≥й творчост≥. ” њњ опов≥данн¤х та пов≥ст¤х часто з'¤вл¤ютьс¤ образи сильних та мужн≥х ж≥нок, що кидають виклик оточенню, ¤к≥ незважаючи на засудженн¤ обирають св≥й життЇвий шл¤х самост≥йно.
ѕроте не вс≥м це вдавалос¤ Ч житт¤ було суворим до ж≥нок, особливо до тих, хто насм≥лювавс¤ йти проти власноњ дол≥. ќдн≥Їю з них була ќлена Ћ¤уфлер Ч головна героњн¤ пов≥ст≥ ЂЋюдинаї. јвторка виступаЇ на боц≥ своЇњ героњн≥ ≥, ¤к ¤ гадаю, вкладаЇ в њњ уста власн≥ думки. ќлена говорить про емансипац≥ю ж≥нок, про необх≥дн≥сть надати њм р≥вн≥ права з чолов≥ками ≥ в осв≥т≥, ≥ в робот≥, адже д≥вчина хоче щось зм≥нити, хоче активно працювати дл¤ народу, жити повноц≥нним житт¤м, а не бути лише дружиною, господинею в дом≥ та мат≥р'ю: Ђƒонька л≥сового радника виказувала думку, щоби ж≥нкам було в≥льно ходити в ун≥верситети, там нар≥вн≥ з мужчиною набувати осв≥ту; в життю сам≥й удержуватис¤, не ждати лише подружж¤, котре сталос¤ простим приб≥женцем проти голоду й холодуї.
«вичайно ж, так≥ думки викликали засудженн¤ вузькопогл¤дних, недалекогл¤дних, самовдоволених м≥щан, ¤к≥ жили за давн≥ми традиц≥¤ми ≥ не хот≥ли н≥чого зм≥нювати. ј людина, що йде проти загалу, завжди наштовхуЇтьс¤ на нерозум≥нн¤, зневагу, њњ намагаютьс¤ зламати, зробити такою, ¤к ус≥, довести, що вона Ђлише людинаї ≥ н≥чого не може зм≥нити. “а ќлена Ћ¤уфлер по-≥ншому розум≥ла слово Ђлюдинаї, дл¤ нењ бути людиною Ч це бути в≥льним, в≥дпов≥дати за своњ вчинки ≥ н≥коли не йти проти своњх переконань, ≥деал≥в, проти своЇњ сов≥ст≥. Ћюдина Ч це в≥нець твор≥нн¤ природи, ≥ це зобов'¤зуЇ њњ в≥дпов≥дати своЇму високому призначенню.
ƒ≥вчина в≥д природи над≥лена сильною волею, розумом та витримкою, вона з г≥дн≥стю витримуЇ удари дол≥. њњ прагненн¤ п≥дтримуЇ —тефан Ћ≥Ївич Ч людина осв≥чена ≥ прогресивна. ќлена покохала його, бо њхн≥ думки ≥ погл¤ди багато в чому зб≥галис¤. —тефан багато подорожував ≥ бачив, що в багатьох Ївропейських крањнах ситуац≥¤ зм≥нюЇтьс¤ на краще, що ж≥нки стають б≥льш активними ≥ вже багато чого дос¤гли. ≤ хоча ќлена знала, що Ћ≥Ївич не ≥деал, що в≥н також маЇ багато вад, проте ц≥нувала його любов, поважала за шанобливе ставленн¤ до ж≥нки, до њњ прагнень мати р≥вн≥ права з чолов≥ками.
јле дол¤ ви¤вилас¤ суворою до ќлени: на нењ було покладено в≥дпов≥дальн≥сть за всю родину, а д≥вчина не* змогла б самост≥йно утримувати своњх близьких ≥ змушена була вийти зам≥ж за духовно вбогу, чужу людину, ¤ка б н≥коли не змогла зрозум≥ти њњ високих прагнень. ¬се, про що мр≥¤ла ќлена, стало водночас далеким ≥ недос¤жним, њњ мр≥њ розбилис¤ об жорстоку реальн≥сть. ¬ес≥лл¤ було справжньою трагед≥Їю дл¤ д≥вчини, але ще траг≥чн≥шим, на м≥й погл¤д, Ї те, що думки ќлени так ≥ залишилис¤ незрозум≥лими оточенню, на нењ дивилис¤, ¤к на дивачку, що нарешт≥ от¤милась ≥ стала нормальною ж≥нкою.
ѕроте ц¤ пов≥сть не була останн≥м словом письменниц≥ в тем≥ емансипац≥њ ж≥нки, ≥ вже наступний тв≥р Ђ÷ар≥внаї, героњн¤ ¤кого багато в чому нагадуЇ ќлену Ћ¤уфлер, маЇ щасливий ф≥нал, бо Ќаталка таки змогла реал≥зувати свою мр≥ю, а њњ чолов≥к поважав прагненн¤ та переконанн¤ своЇњ дружини. ј це доводить, що письменниц¤ в≥рила у можлив≥сть зм≥н, у те, що ж≥нка пос¤де г≥дне м≥сце у сусп≥льств≥.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю ќльги обил¤нськоњ
