Шкільний (учнівський) твір:
Образ України у творчості Павла Тичини (II варіант)
Початок XX століття в українській літературі ознаменувався появою цілого сузір'я талановитих поетів. У ньому яскравою зіркою засяяло ім'я П. Тичини. Він був не тільки видатним письменником, але й надзвичайно чуйною, благородною і скромною людиною, у серці якої жила безмежна любов до Батьківщини.
Україна в поезії Тичини мальовнича і прекрасна. Зелені гаї, прозорі озера і струмки, квітучі, залиті сонцем простори захоплювали поета:
Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
На творчість письменника вплинула невизначена і тривожна ситуація в країні. Події 1917 року сповнювали серце Тичини болем, адже гинули люди. У своїх творах він виступив проти насильництва, жорстокості, які породжує громадянська війна, показав правдиве життя українського народу того періоду.
З рідною землею пов'язані мрії, думки, переживання Тичини. Гострого болю завдають йому страждання через тяжку долю своєї країни.
Найяскравіше переживання поета за долю України відображено у циклі віршів «Скорбна мати». Божа мати, вона ж Україна, і,
можливо, покійна мати автора, ходить полями країни і бачить страшні картини голоду, тут не стихає братовбивча війна:
Поглянула — скрізь тихо.
Чийсь труп в житах чорніє...
Мовчать далекі села,
В могилах поле мріє.
Але яким тяжким не було б становище України, у письменника ка згасла віра і надія, надія на перемогу людяних добрих
сил, на духовне оновлення суспільства. Поет повен щасливих сподівань про здійснення мрій народу. Він ніби передчуває, що колись будуть на його рідній землі мир і спокій, що люди будуть
жити у злагоді. Ці мрії знаходять відображення у ліричній поемі
"Золотий гомін":
Гори каміння, що на груди мої навалили,
Я так легенько скинув —
Мов пух...
Я — невгасимий Огонь Прекрасний,
Одвічний Дух.
Максим Рильський писав: «Тичина і народ — син і батько,
громадянські мотиви в поезії Павла Григоровича — не щось продиктоване зовні, а органічна в його поезії мелодія». П. Тичина був дійсно талановитим письменником, але йому, як і його рідній Україні, судилася нелегка доля. Нехай вірші про нещасну країну були сумні, але вони дуже дорогі українському народові, його вірші люблять і цінують читачі не тільки в Україні, а й у всьому світі.
Дивись інші твори за творчістю Тичини Павла
