Шкільний твір:
Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі (за романом Г. Флобера «Мадам Боварі»)
Роман Г. Флобера «Мадам Боварі» — одне з найпомітніших явищ у літературі минулого століття. Вже сучасники автора визнавали, що це новий крок у розумінні людини і світу. Флобер зізнавався, що працюючи над романом, він змушений був писати «сірим по сірому». Справді, в романі немає жодного позитивного героя, ідеали якого могли б протистояти убогій буденності. Саме у цій сірості Флобер вбачав головне зло сучасності, саме у ній відкрив глибокий драматизм, де трагічне набуває комічного забарвлення, а комічне перетворюється на трагедію. Образ Шарля Боварі допомагає зрозуміти трагедію людини, яка не хоче і не може вирватися з тенетів «сірості». Невипадково перші сторінки роману присвячені саме йому, його дитинству, студентським рокам. Перше враження від Шарля — комічне. Незграбний підліток у чудернацькому капелюсі не може навіть постояти за себе серед однолітків-школярів. Від природи йому бракує розуму, кмітливості, але він сумлінно навчається. Ні свою професію, ні першу дружину Шарль не обирає сам, а підкорюється волі матері. Інколи він робить те, що хоче, але це має погані наслідки. Познайомившись з Еммою, Шарль уперше закохується. Але прояви цього почуття неромантичні. Інколи Шарль заїздить на ферму батька Емми, говорить про свою роботу, про погоду, про врожай, різні сільськогосподарські проблеми. Несподівана смерть першої дружини відкриває перед Шарлем можливість шлюбу з Еммою. Але й тут він не може зважитись на рішучий крок. Якби батько Емми не перехопив ініціативу, Шарль, напевне, поїхав би ні з чим. Шлюб з Еммою дав йому все, про що він міг мріяти. Коли після трудового дня він сидів на порозі свого будинку в туфлях, вишитих Еммою, то почував себе на вершині щастя. Далі образ Шарля втрачає комічні риси й набуває трагічного забарвлення. Бмма в шлюбі нещаслива. Шарль добрий, відданий, працелюбний, але «сірий». Обмеженість і невибагливість стали однією з причин трагедії Шарля, Емми, їхньої доньки. Флобер не звинувачує свого героя, бо той не спроможний щось змінити. Яскравий доказ цього — новомодна операція, яку підмовили зробити конюхові Емма і аптекар Осле. Шарль не може відмовитися від операції, але не має знань і таланту, щоб зробити її вдало. Тому спроба піднестись над сірим середовищем закінчилася драмою не тільки для Шарля, а й для конюха. Емма остаточно усвідомила, що її чоловік — нікчема. Далі трагічні риси в образі Шарля посилюються. Він не розуміє, що відбувається з його дружиною. Коли Емму покинув коханець, вона тяжко захворіла. Сорок три дні Шарль не відходив від її ліжка, але не намагався зрозуміти причину психологічної кризи. А після одужання Емми він знову почувався щасливим. Можливо, це було останнє попередження герою, та він його не зрозумів. Тому трагедія у фіналі роману деякою мірою очікувана. Коли Емма пішла з життя, йому не стало чим жити. Незабаром Шарль теж помер, стискаючи в руці пасмо Емминого волосся. Флобер переконливо показав, як нівечаться кращі людські почуття у світі, де «сірість» підкорює собі все. Автор змушує читачів замислитися над дійсністю і винести їй свій вирок.
по темі:
категорія: зарубіжна література / твори за творчістю Гюстава Флоберa / трагічне і комічне в образі Шарля Боварі (за романом Г. Флобера «Мадам Боварі»)
