Шкільний (учнівський) твір:
Усе повертається на круги своя (за романом Ю. Яновського "Вершники") (І варіант)
Єва народила Каїна і ще брата його Авеля. І був Авель пастирем овець, а Каїн був землероб. Через деякий час принесли вони дари Господу: Каїн — плоди землі, Авель -— ягня від отари. Сподобався Богу дар Авеля, а Каїнової жертви не прийняв. Засмутився Каїн, спустив очі долу. А коли були брати в полі, повстав Каїн на Авеля й убив брата свого. Прокляв Бог Каїна: не буде земля родити для нього, стане він вигнанцем на своїй землі, не буде притулку йому ніде і час не принесе йому ні забуття, ні смерті, вічна кара на ньому. І сказав Каїн: «Покарання моє більше, ніж знести можна».
Старовинна біблійна легенда, яка йде до нас від початку світу. Та тільки не вчаться люди на досвіді попередників, знов і знов здіймає брат руку на брата. ї що тому причина — заздрість, ненависть, переконання — яка різниця? Коїться найстрашніший злочин людства — братовбивство.
Цій вічній темі приділив увагу відомий український письменник Юрій Іванович Яновський, написавши у 1935 році прекрасний і хвилюючий роман у новелах «Вершники», присвячений трагічним подіям громадянської війни. Роман відкриває новела «Подвійне коло». Саме в ній, як у моторошному кіно, ми знову бачимо братовбивство, тільки помножене тричі, бо тричі один брат позбавляє життя іншого, тричі сиротою залишається мати. Це — світ української людини на драматичному зламі історії — найбільше хвилювало письменника у громадянській війні, саме тому він і виносить новелу на перший план.
Немає нічого рівного зображенню бою під Компаніївкою, в якому український рід знищує сам себе під гаслами класових протистоянь. Замкнулося подвійне коло: рід протистоїть класу, і хто переможе, той і буде творити подальшу історію. «Рід розпадається, а клас стоїть», — чуємо з вуст червоноармійця Івана Половця. Та мудрий народ давно сказав: «З родини йде життя людини». Отже, якщо руйнується родина, рід, то далі вже не може йти мова ні про які класи. Побудувати щось без фундаменту неможливо. Власне, це й показала нам подальша історія тільки-но створеної Радянської держави, в якій усе перевернули догори ногами: не суспільство
формує сім'ю, а сім'я стає прототипом суспільства. Без усвідомлення цієї істини держава, якою б сильною вона не здавалася, приречена на руйнацію і загибель.
Можливо, за ті страхітливі братовбивства (а їх було багато, братів часто роз'єднувала прірва класових переконань, вони мусили доводити комусь свою вірність) і покарана була Україна, як покарав колись Господь Каїна: не мали ми притулку на своїй землі, вмирали від голоду на плодючих землях, розсіювалися по світу в емігрантських пошуках кращої долі і забували, що «в своїй хаті своя й воля».
Вдумливий читач, спостережливий сучасник обов'язково помітить, що історія людства розвивається по спіралі, що рано чи пізно ми потрапляємо в аналогічні обставини, і тільки досвід попередніх поколінь може нас навчити не наступати кілька разів на одні й ті самі граблі, бути мудрішими й обачнішими. До цього прагнув підвести свого читача і Ю. Яновський, аби тільки не «повернулося все на круги своя» знову і не здійняв брат на брата руку. Будьмо розум¬ними!
Дивись інші твори за творчістю Яновського Юрія
