Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
’удожнЇ в≥дтворенн¤ проблем украњн≥зай≥њ 20-х рок≥в (за п`Їсою ћ. ул≥ша "ћина ћазайло") (≤ вар≥ант)
ќдне слово, це був тр≥умф,
загальнонародне визнанн¤,
довгожданий усп≥х...
Ћесь урбас
” кожн≥й нац≥ональн≥й л≥тератур≥ Ї твори з особливим статусом, з особливим резонансом та попул¤рн≥стю. њх можна назвати справд≥ легендарними. ¬ украњнськ≥й л≥тератур≥ одним з таких твор≥в Ї Ђћина ћазайлої ћ. ул≥ша. ѕ≥сл¤ своЇњ першоњ по¤ви на сцен≥ наприк≥нц≥ 1928 року комед≥¤ стр≥мко набувала попул¤рност≥, ставилас¤ та передруковувалас¤. ѕроблеми твору, його художню специф≥ку активно обговорювали в прес≥, вона стала предметом дискус≥њ, д≥ставши досить високу оц≥нку. «окрема, ћ. ’вильовий назвав комед≥ю Ђћина ћазайлої Ђепохальнимї дл¤ украњнськоњ л≥тератури ¤вищем. ќстап ¬ишн¤ говорив про п'Їсу ¤к про Ђнадзвичайноњ краси р≥чї. ≤, мен≥ здаЇтьс¤, визначальним струменем у п'Їс≥ Ї категор≥¤ нац≥онального.
÷¤ категор≥¤ безпосередньо в≥дображаЇтьс¤ в нац≥ональному рус≥. ј нац≥ональний рух в ”крањн≥ Ч це феномен, ¤кий вже прот¤гом к≥лькох стол≥ть становить проблему доск≥пливого вивченн¤. —аме пон¤тт¤ Ђукрањнськеї, Ђсв≥т украњнськогої часто перебуваЇ скор≥ше на межах п≥дсв≥домост≥, н≥ж на усв≥домленому р≥вн≥. ћикола ул≥ш був одним з най¤скрав≥ших представник≥в проукрањнського руху початку XX стол≥тт¤. ¬≥дчутт¤ нац≥онального, розум≥нн¤ своЇњ нац≥ональноњ приналежност≥ рано ув≥йшли в св≥дом≥сть письменника, реал≥зувалис¤ у почутт¤ нац≥ональноњ гордост≥.
—т≥йкий ≥нтерес до питань украњнського житт¤ та розвитку украњнськоњ нац≥њ почав формуватис¤ у ћиколи ул≥ша п≥д впливом украњнськоњ нац≥ональноњ революц≥њ ще п≥д час його перебуванн¤ на в≥йськов≥й служб≥, у перш≥й половин≥ 1917 року. ѕосиливс¤ цей ≥нтерес п≥сл¤ поверненн¤ його з в≥йська до р≥дного ƒн≥прового пов≥ту, де драматург почав займатис¤ вир≥шенн¤м конкретних нац≥отворчих питань, створивши один з осередк≥в Ђѕросв≥тиї й очоливши його. ќднак п≥зн≥ше письменник починаЇ дещо критично ставитис¤ до традиц≥йних Ђпросв≥т¤нськихї ≥дей, оск≥льки бачив њхню обмежен≥сть та ≥деал≥стичн≥сть.
—воњми педагог≥чними, просв≥тницькими справами ћ. ул≥ш реально спри¤в не т≥льки поширенню украњнськоњ культури на зем
л¤х “авр≥њ, а й зм≥н≥ ставленн¤ до украњнськоњ культури з боку тавр≥йськоњ громади, формуванню в нењ украњнознавчих та украњнотворчих засад. ѕисьменник переймавс¤ проблемами орган≥зац≥њ та розвитку нац≥ональноњ школи, формуванн¤ украњнськоњ культури, ментальност≥, нац≥ональноњ самоповаги. ритер≥¤ми нац≥онального, на думку ул≥ша, Ї орган≥чна в≥дм≥нн≥сть, самобутн≥сть, неповторн≥сть фактичноњ ≥ духовноњ наповненост≥ певних ¤вищ, в≥н пов'¤зував проблему боротьби за украњнське з≥ зм≥ною сусп≥льноњ психолог≥њ. ќсобливо ж турбував письменника стан украњнського слова, ¤ке в≥н вважав зневаженим, занеха¤ним. ¬≥н ставив за мету дл¤ украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ Ђперебороти зневажанн¤ з боку декого з сел¤нства до вкрањнськоњ мовиї. ƒл¤ цього, ¤к вважав письменник, украњнське начало повинне потужно входити в св≥дом≥сть кожного громад¤нина, представник≥в р≥зних верств украњнського населенн¤. “ому украњнська мова маЇ стати основною державною мовою, стати мовою науки, мистецтва.
ћотив нац≥онального Ї наскр≥зним у драматург≥њ ћиколи ул≥ша. ¬≥н так писав з цього приводу: ЂЌав≥ть в подальших своњх п'Їсах ¤ все одно буду в≥дбивати ≥ осв≥тлювати нац≥ональну проблемуї. ћотивом ”крањни об'Їднан≥ в один цикл вс≥ п'Їси письменника. « особливою ж ірунтовн≥стю його розроблено в творах ЂЌародний ћалах≥йї, Ђћина ћазайлої, Ђѕатетична сонатаї.
“ак, у п'Їс≥ Ђћина ћазайлої ми бачимо протисто¤нн¤ двох абсолютно в≥дм≥нних життЇвих позиц≥й. ќдну Ч здорову, нац≥онально живу, м≥цну Ч пропагуЇ ћок≥й, син ћазайла. ƒругу Ч мертву, схоластичну, нав'¤зану ззовн≥ Ч висловлюЇ ћина ћазайло. ≤ ми бачимо, що мовленн¤ першого з героњв характеризуЇтьс¤ р≥зноман≥тн≥стю, внутр≥шньою красою, гармон≥йн≥стю, показуЇ вм≥нн¤ персонажа мислити лог≥чно й грамотно, висловлювати своњ думки в≥дпов≥дно до засоб≥в батьк≥вськоњ р≥дноњ мови. ≤ пом≥чаЇмо, в цей же час, ¤к в≥дмова користуватис¤ нац≥ональною р≥дною мовою позбавл¤Ї ≥ншого геро¤ вм≥нн¤ адекватно реагувати на ¤вища житт¤, позбавл¤Ї його можливост≥ висловлюватис¤ ч≥тко та ¤сно. ≤ зрозум≥ло, що героњ перебувають на р≥зних р≥вн¤х духовност≥, що один з них Ч зб≥днений ≥ об≥крадений жорстокою н≥велюючою пол≥тикою, ¤ка позбавл¤ла людину њњ корен≥в.
ќсь що говорить ћок≥й про свою р≥дну мову, насолоджуючись њњ глибиною ≥ багатством: Ђ нижка з золотими берегами. ѕравда, прекрасно?.. ј то ≥ще можна сказати про матер≥ю, що вона з берегами. ‘артух дорогий Ч золот≥ береги... ј то ≥ще кажуть: миска з крутими берегами. јбо пустивс¤ берега чолов≥к, по-руському Ч на про≥звол судьбиї.
” протисто¤нн≥ батька й сина ми можемо прозирати ту нац≥ональну ситуац≥ю, ¤ка створилас¤ в ”крањн≥ на початку 20-х рок≥в, коли нац≥отворч≥ рухи зустр≥чали оп≥р реакц≥йного м≥ського населенн¤, ¤ке сприймало все украњнське ¤к Ђсел¤нськеї, в≥дстале, не розум≥ючи траг≥зму втрати нац≥ональних корен≥в. —аме в цей час украњнська культура отримала на короткий пер≥од можливост≥ дл¤ свого розвитку, саме в цей час вона пережила тимчасове в≥дродженн¤, ¤ке пот≥м було розстр≥л¤не й задушене. јле нав≥ть до запровадженн¤ оф≥ц≥йних санкц≥й украњн≥зац≥¤ душилас¤ зсередини в≥дстал≥стю й ниц≥стю отаких ћазайл≥в, що прагнули бути ћазЇн≥ними!
” р≥зноман≥тних ком≥чних ситуац≥¤х, побудованих перш за все на суто ф≥лолог≥чн≥й гр≥ сл≥в, драматург розкриваЇ др≥б'¤зков≥сть ≥нтерес≥в чиновництва, ¤ке ставить проблему посади вище за проблеми ц≥лоњ нац≥њ, проблеми своЇњ нац≥ональноњ г≥дност≥ ≥ в≥ддаЇ перевагу ц≥нност¤м тимчасовим. —аме тимчасов≥сть ≥нтерес≥в ћини ћазайла розкриваЇ ф≥нал п'Їси, в ¤кому його за Ђопиранн¤ украњн≥зац≥њї зн≥мають з посади. який удар дл¤ людини, що продала власн≥ корен≥!
ћикола ул≥ш був митцем ≥ нац≥ональним д≥¤чем з широким просв≥тницьким спектром ≥дей, митцем, ¤кий служив своњй нац≥њ.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю ул≥ша ћиколи
