Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
—воЇр≥дн≥сть ≥ндив≥дуального стилю ≤вана очерги (I вар≥ант)
’удожн≥ твори пишуть люди, ¤к≥ мають письменницький талант. Ѕувають вин¤тки, але то можна скор≥ше назвати бездарною графоман≥Їю. —правжн≥ митц≥ в≥д природи над≥лен≥ п≥двищеною вразлив≥стю, здатн≥стю спостер≥гати, сильною, ¤скравою у¤вою, багатою фантаз≥Їю, ум≥нн¤м за допомогою художнього слова в≥дтворити своњ враженн¤ в життЇправдивих образах. Ќе може також розвиватис¤ талант без глибокого вивченн¤ св≥товоњ культури, науки, ф≥лософ≥њ. Ђ“алант Ч це трудї, Ч так сказав в≥домий украњнський поет ј. ћалишко.
’удожн¤ творч≥сть сугубо ≥ндив≥дуальна. —аме тому ми в≥др≥зн¤Їмо твори р≥зних письменник≥в, кожний ≥з ¤ких маЇ св≥й власний стиль. —тиль письменника Ч це сукупн≥сть основних ≥дейно-художн≥х особливостей його творчост≥, те неповторне й самобутнЇ, що властиве т≥льки його художн≥й манер≥. ≤ндив≥дуальний стиль письменника ви¤вл¤Їтьс¤ в його улюблених темах ≥ проблемах, ≥дейн≥й спр¤мованост≥ твор≥в, найб≥льш розроблених манерах, своЇр≥дн≥й композиц≥њ твор≥в, засобах творенн¤ образ≥в, характерах, неповторност≥ мови, улюблених способах викладу матер≥алу. ј особливост≥ стилю зумовлюютьс¤ св≥тогл¤дом, естетичними позиц≥¤ми, характером таланту та життЇвим досв≥дом письменника.
—воЇр≥дним ≥ неповторним Ї авторський стиль в≥домого украњнського драматурга ≤вана јнтоновича очерги. ћайбутн≥й письменник одержав гарну осв≥ту: в≥н зак≥нчив г≥мназ≥ю, пот≥м юридичний факультет ињвського ун≥верситету. –обота з документами, можлив≥сть користуватис¤ арх≥вами дозволили йому поринути у св≥т наших предк≥в. —аме тому його твори на ≥сторичну тематику Ї т≥сним переплет≥нн¤м ≥сторичноњ достов≥рност≥ й авторськоњ вигадки. «нанн¤ судочинства, цехового житт¤, мови тих час≥в дало можлив≥сть драматургу створити так≥ шедеври, в ¤ких уже пом≥тна рука зр≥лого майстра, ¤к драматичн≥ поеми Ђ—в≥ччине вес≥лл¤ї (1930) та Ђярослав ћудрийї (1944). ћи д≥йсно н≥би опин¤Їмос¤ у цеховому иЇв≥, беремо участь у повстанн≥ п≥д проводом —в≥чки, пот≥м вибудовуЇмо державу разом з ярославом ћудрим. ћабуть, найважлив≥ше те, що ми в≥римо письменнику, читаючи його тв≥р.
ѕерсонаж≥ ≤. очерги Ч люди незвичайноњ сили духу, ¤ких перш за все турбуЇ житт¤ крањни та ≥нших людей. ¬они здатн≥ на подвиг. ÷е харизматичн≥ особистост≥, ¤ким п≥д силу п≥дн¤ти народ, переконати його й повести за собою. “аким Ї кн¤зь ярослав, у ¤кого багато ворог≥в, та кн¤ж≥ вчинки, турботи про добробут народу
робл¤ть ≥ ћикиту, ≥ ∆урейка його приб≥чниками, ладними пол¤гти за кн¤з¤. “акий ≤ван —в≥чка Ч в≥дчайдушний борець за права майстр≥в иЇва: з траг≥чноњ вес≥льноњ св≥чки йому вдалос¤ розпалити полум'¤ повстанн¤.
ѕисьменник любить своњх персонаж≥в, мабуть, тому в≥н нагороджуЇ њх обов'¤зковим щасливим ф≥налом. ÷е особлива прикмета стилю ≤. очерги.
Ѕагата й прекрасна мова твор≥в драматурга. ¬≥н вдало використовуЇ давн≥ д≥алекти, простор≥чч¤, цехов≥ жаргони. ћи одразу можемо розр≥знити, хто говорить Ч кн¤зь чи простолюдин, палкий патр≥от чи хвалькуватий бо¤гуз. ≤. очерга вм≥Ї ≥ндив≥дуал≥зувати мовленн¤ своњх персонаж≥в.
ќтже, своЇр≥дн≥сть ≥ндив≥дуального стилю ≤. очерги пол¤гаЇ в ум≥нн≥ автора добирати ц≥кавий матер≥ал, створювати характери персонаж≥в ≥ талановитому використанн≥ засоб≥в мови.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю ≤ван очерги
