Шкільний (учнівський) твір:
Тодось Осьмачка: життя і творчість
Тодось Осьмачка народився 3 травня 1895 р. у с Куцівка на Черкащині.
Перші вірші Осьмачки народжуються рано - ще в дитинстві, в атмосфері сільської природи, народних переказів, легенд, казок.
У період плідного для української літератури і мистецтва 1917 - 1922 pp. формується світогляд Т. Осьмачки.
1922 р. з'явилася перша книга поезій "Круча" - поетика самовираження. Він - у стихії величних планетарних зрушень, в які втянуто сонце, моря, віки, народи. У збірці "Круча" критика приваблювала "нерозгадана глибінь образів і разом з тим блискуча народна мова".
У 1925 р. виходить друга книжка поезії "Скитські вогні" - як гімн українському степові:
Гей, степе мій,
І підпер ти ріками моря,
Щоб не схитнулися вони
На ниви хлібороба...
20-ті роки - це страшний голод на Україні, це селянські повстання й жорстоке придушення масових протестів. До студента Київського інституту народної освіти прилітають із рідного села Куцівки, що на Черкащині, сумні звістки. У вірші "Труни в гаях" ця трагедія українського села набуває вираження в образах двох трун, оплакуваних народними сльозами:
Як у тій труні, що лягла під рів,
битая в мороз, скупана в крові -
радість молода - квіти степові.
У другій труні - мати всіх людей.
1929 р - збірка "Клекіт". Відчуття самотності, змученості душі, розпачу посилюється. "О будь ти прокляте, життя моє".
Початок 30-х років стає початком його безкінечних блукань: арешти, допити, ув'язнення в Бутирці, лікування в Кирилівській психіатричній лікарні.
Наприкінці 1942 р. Тодось Осьмачка приблукав до Львова, з'явився в літературно-мистецькому клубі. Там читає уривки з поеми "Поет". У 1947 р. поема вийде в світ. Цей складний філософський твір вважається вершиною творчого злету Тодося Осьмачки.
У книзі "Ротонда душогубців" подається літопис злочинного винищення українського селянства в період примусової колективізації.
Переслідуваний хворобою, страхом розправи над ним агентів КДБ, мандрував до США і Німеччини, де часто виступав перед українськими громадами. 7 вересня 1962 р. Тодось Осьмачка помер.
Проза Тодося Осьмачки - вагома й самобутня, не схожа ні на яку іншу сторінка української епіки.
