Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
ѕроблематика опов≥данн¤ ћ.’вильового "я (–омантика)" (III вар≥ант)
Ќезвичайна постать ћиколи ’вильового мала значний вплив на розвиток украњнськоњ л≥тератури ≥ сусп≥льно-пол≥тичноњ думки всього XX ст. ” 20-х роках минулого стол≥тт¤ одним ≥з попул¤рних був стиль революц≥йного романтизму, романтики в≥тањзму, характерного дл¤ ранньоњ новел≥стики ’вильового.
Ѕудучи за св≥тов≥дчутт¤м поетом-романтиком, мр≥йником, письменник щиро ≥ божев≥льно пов≥рив у Ђзаг≥рну комунуї, що мала
принести його народу св≥тле майбутт¤. ¬≥н рад≥сно зустр≥чав початок новоњ щасливоњ ери, прославл¤в нов≥ ≥дењ, писав про них захоплено ≥ рад≥сно. јле захопленн¤ ’вильового було недовготривалим, бо митець був надто чесним, щоб закривати оч≥ на драматичну нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж революц≥йним ≥деалом та його реальним вт≥ленн¤м. ћикола ’вильовий, за переконанн¤м украњнський комун≥ст, воював за новий св≥т дл¤ своЇњ ”крањни й одночасно стр≥л¤в у нењ, ¤к його герой у новел≥ Ђя (–омантика)ї стр≥л¤Ї у найдорожчу людину в св≥т≥ Ч мат≥р.
¬с≥ своњ почутт¤, мр≥њ та спод≥ванн¤, розчаруванн¤, жах ≥ безпорадн≥сть перен≥с митець у св≥т головного геро¤ новели Ч Ђчек≥ста ≥ людиниї, тому й не оминаЇ в≥н у своЇму твор≥ проблему розб≥жност≥ мр≥њ ≥ д≥йсност≥, нев≥дпов≥дност≥ м≥ж ≥деалом та його вт≥ленн¤м у реальност≥.
√оловний герой, вт≥ленн¤ умовного Ђяї, у своЇму житт≥ мав дв≥ велик≥ любов≥: Ђзаг≥рна комунаї, заради ¤коњ в≥н ладен проливати кров чисельних жертв, та мати Ч Ђпрообраз ћар≥њї. ÷≥ дв≥ любов≥ породжують в його душ≥ протисто¤нн¤ добра ≥ зла, ¤ке викликаЇ тривогу за св≥т ≥ людину в ньому. ѕерен≥сши в душу геро¤ протисто¤нн¤ добра ≥ зла, автор п≥дн≥маЇ у своЇму твор≥ не т≥льки цю
в≥чну проблему, але й проблему гуманност≥ ≥ фанатичноњ в≥дданост≥ абстрактним ≥деалам, проблему ≥стинних ц≥нностей. „и можна найвеличн≥шими ≥де¤ми виправдати вбивство р≥дноњ матер≥? ’≥ба може бути побудоване щасливе сусп≥льство ц≥ною житт¤ людей? ’≥ба можна назвати гуманним ≥деал, до ¤кого ведуть антигуманн≥ сходинки? “ут ’вильовий п≥дн≥маЇ ще одну проблему: Ђ„и кожна мета виправдовуЇ засоби?ї
Ќа прот¤з≥ всього твору простежуЇтьс¤ проблема вибору. Ѕудучи людиною ≥ чек≥стом, герой знаходитьс¤ у стан≥ внутр≥шньоњ роздвоЇност≥, в≥н не втратив жалю до людей, але в≥рний своњм ≥деалам. ўоразу на трибунал≥ в ньому йде боротьба не т≥льки м≥ж людиною ≥ чек≥стом, але й м≥ж страхом перед смертю та небажанн¤м бути зв≥ром. ≤ ось настаЇ момент ≥стини, коли герой маЇ зробити виб≥р м≥ж син≥вською любов'ю та революц≥йним обов'¤зком, коли у непримиренн≥й суперечност≥ з≥ткнулис¤ два найсв¤т≥ш≥ почутт¤. ¬иб≥р, ¤кий зробив герой, Ї н≥би своЇр≥дним попередженн¤м про непоправну втрату ≥стинних ц≥нностей.
ѕроблеми, що њх п≥дн¤в у своњй новел≥ ћикола ’вильовий, в≥чно будуть тривожити людство, вони закликають подумати ≥ зупинитис¤, щоб уникнути траг≥чних насл≥дк≥в.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю ’вильового ћиколи
