Ўк≥льний тв≥р:
≤де¤ спор≥дненост≥ житт¤ та творчост≥, побуту й екстатичност≥ у творах Ѕориса ѕастернака
ћистецтво виникаЇ серед буденност≥ - цю ≥стину Ѕорис ѕастернак запам'¤тав ще з дитинства: йому поталанило з'¤витис¤ на св≥т у родин≥ в≥домого художника та п≥ан≥стки, тож в≥н мав змогу переконатис¤, що насправд≥ немаЇ ч≥ткого розпод≥лу м≥ж св≥тами звичайного житт¤ та творчост≥. ћабуть тому проблеми мистецтва ≥ його м≥сц¤ в повс¤кденност≥ не лише стали пров≥дними в його творчост≥, але й д≥стали своЇр≥дне ф≥лософське тлумаченн¤. Ѕудь-що може п≥дштовхнути творчу людину побачити прекрасне або нав≥ть глибинн≥ зв'¤зки м≥ж образами та ≥де¤ми, м≥ж найр≥зноман≥тн≥шими про¤вами людського ≥снуванн¤ та художн≥м всесв≥том.
” творах Ѕориса ѕастернака завжди впадаЇ в око зовн≥шн¤ випадков≥сть поштовх≥в до написанн¤ в≥рш≥в. “о це краЇвид з в≥кна дач≥, де сус≥д¤ть поле ≥ кладовище, через що виникають думки про недовгов≥чн≥сть житт¤, то св≥чка, що горить на стол≥... «мальовуючи суто л≥ричну ситуац≥ю або нав≥ть природу. ѕастернак поступово п≥дводить до думок ф≥лософського плану. Ќадзвичайно точн≥ зоров≥ образи картин, на ¤к≥ поет н≥би змушуЇ своњми очами дивитис¤ читач≥в, часом доповнюютьс¤ асоц≥ац≥¤ми, ¤к≥ вражають неспод≥ван≥стю. јле буваЇ й навпаки: абстрактна ≥де¤ чи пон¤тт¤ раптом пов'¤зуютьс¤ з образами вкрай буденними. Ќапевне, лише ѕастернак м≥г побачити, що Ђ„ас под≥бний до тарганаї.
÷е не лише ориг≥нальн≥сть власне стилю, швидше своЇр≥дн≥сть св≥тосприйн¤тт¤ самого поета, ¤ка не могла не в≥дбитис¤ у його творах.
–≥к згор≥в на керосин≥,
ћов мушки, що в лампу впали.
ќн, ¤к зор≥ с≥ро-син≥,
¬став в≥н змоклий, встав осиалий.
(Ђѕо ст≥н≥ зб≥гали стр≥лкиї).
–≥к - пром≥жок часу, але в такому метафоричному зображенн≥ та ще й у поЇднанн≥ з б≥льш н≥ж побутовим Ђкеросиномї, в≥н стаЇ складовою частиною т≥Їњ ж Їдност≥ великого й малого, безк≥нечного (час, в≥чн≥сть) й швидкоплинного.
÷ей лютий! „ас дл¤ сл≥з ≥ в≥рш≥в.
ўо не стихають не на мить,
коли гримить, гуркоче хвища
… весною чорною горить.
” цих р¤дках знову поЇднуЇтьс¤ зовн≥ майже непоЇднуване, суперечливе, протилежне: сльози та гуркот≥нн¤ (ще й з Ђгор≥нн¤мї весни) мають зовс≥м р≥зне емоц≥йне забарвленн¤, в≥рш≥ з≥ сльозами, щоправда, у багатьох поет≥в легко стають Їдиним ц≥лим, але не у ѕастернака. јле попри суперечлив≥сть, образ лишаЇтьс¤ ц≥л≥сним, Ђнесум≥сн≥стьї п≥дсилюЇ виразн≥сть думки.
ўось под≥бне ми можемо зустр≥ти майже у кожному твор≥ ѕастернака. Ќаприклад, у зор¤ному неб≥ люди завжди вбачали щось величне, вище за земне житт¤, аж раптом:
÷им з≥ркам до лиц¤ б реготати.
јле всесв≥т - м≥стина глуха. (Ђ¬изначенн¤ поез≥њї).
ќтже, те, що ≥нш≥ звеличують, ѕастернак повертаЇ Ђна землюї. “а суперечлива Їдн≥сть усього ≥снуючого маЇ ≥ зворотний б≥к: звичайне так само легко в його творах набуваЇ всесв≥тн≥х, косм≥чних масштаб≥в.
ј бурев≥й мете й мете:
≥нц≥, початки замело.
«гадаю раптом: сонце Ї, побачу: св≥т не той давно.
«вичайний бурев≥й постаЇ метафорою неспок≥йних час≥в першоњ половини XX стор≥чч¤, але залишаЇтьс¤ й стих≥йним ¤вищем. Ќавмисн≥ повтори наголошують на безперервност≥ процесу зм≥н, та його п≥дкреслена пост≥йн≥сть перетворюЇ його знову на щось ≥нше, протиставлене та чуже люд¤м, що спостер≥гають за ним через шибку в≥кна. ≤ знову, вже в ≥ншому в≥рш≥: Ђћело, мело на вс≥й земл≥...ї, а десь у к≥мнат≥ на стол≥ горить св≥ча, й ≥де соб≥ за ≥ншими правилами житт¤ л≥ричних героњв, не менш (а може й б≥льш) багате за внутр≥шн≥м зм≥стом ≥ насичен≥стю. « ненав'¤зливою легк≥стю звичайна картина вечора спалахуЇ бурею почутт≥в, натхненн¤, нав≥ть екстазом, ≥ ось вже:
—хрестились руки ≥ уста, схрестились дол≥.
“ут обмежений прост≥р, маленька св≥чка - ≥ глобальна безмежн≥сть особистого всесв≥ту. ƒуховна незалежн≥сть л≥ричних героњв дозвол¤Ї њм мати цю безмежн≥сть у соб≥.
Ќа св≥чку дихала ≥мла,
… спокуси сила ’рестопод≥бно п≥дн¤ла,
¤к ангел, крила.
Ѕурев≥й за в≥кном не може загасити цю св≥чку... ” справжньому житт≥, в природ≥ Ї все. ѕоез≥¤ ѕастернака тим ≥ ц≥кава, що в≥н зм≥г передати сутн≥сть суперечливоњ Їдност≥, бо вс≥ переходи в≥д буденного до високого, побутового ≥ духовного, уз¤т≥ разом ≥ окремо створюють цей дивовижний ≥ своЇр≥дно правдивий образ житт¤.
по тем≥:
категор≥¤: заруб≥жна л≥тература / твори за творч≥стю Ѕорисa ѕастернакa / iде¤ спор≥дненост≥ житт¤ та творчост≥, побуту й екстатичност≥ у творах Ѕориса ѕастернака
