Ўк≥льний тв≥р:
“рактуванн¤ любов≥ у роман≥ √амсуна "ѕан"
нут √амсун народивс¤ в с≥м'њ сел¤нського кравц¤ на п≥вноч≥ Ќорвег≥њ. ƒитинство було важким. « чотирнадц¤ти рок≥в вимушений був заробл¤ти соб≥ на хл≥б. ¬≥н перепробував багато профес≥й, але мр≥¤в вчитис¤. „итав усе, що потрапл¤ло до рук. ѕисати почав з 1847 року. ќсобливо важким дл¤ нього був 1886 p., коли на пороз≥ сто¤ла голодна смерть. ѕов≥сть "√олод" принесла йому славу. ¬≥дтод≥ в≥н написав багато роман≥в ≥ пов≥стей.
Ќа уроках заруб≥жноњ л≥тератури ми вивчали роман √амсуна "ѕан". √оловна тема роману - коханн¤. “в≥р пронизаний високою поез≥Їю, бо √амсун п≥дходить до людини, ¤к до непод≥льноњ частини природи. √ерой роману лейтенант √лан живе у л≥с≥ з≥ своњм мисливським собакою ≈зопом, ¤кого в≥н принесе у жертву своЇму коханню до ≈дварди. √лан в≥дчуваЇ щиру волю, повноту щаст¤ лише в повн≥й самотност≥, наодинц≥ з негаснучим днем п≥вн≥чного л≥та, вслухаючись у диханн¤ природи, ¤ка тче в≥чну нитку бутт¤. √лан згадуЇ: "Ѕезкрањй день п≥вн≥чного л≥та... ≤ ¤ сиджу отут ≥ думаю про його й про хатину, де ¤ жив, ≥ про той л≥с за хатиною". ” цив≥л≥зованому св≥т≥ в≥н почуваЇ себе незатишно. …ого натура Ї вт≥ленн¤м мужност≥ й лицарства. ”с≥м серцем в≥дчуваЇ √лан своЇ побратимство з природою, ¤ка йому близька ≥ зрозум≥ла. ƒумка про дисгармон≥ю св≥ту Ї дл¤ роману головною ≥ надаЇ йому своЇр≥дноњ меланхол≥йност≥, ¤ку не може побороти життЇлюбство письменника.
” роман≥ показана любов √лана до ™ви ≥ до ≈дварди. ÷е дуже р≥зн≥ ж≥нки, ≥ њхн¤ любов до √лана р≥зна. ™ву любов перетворюЇ з пок≥рноњ ж≥нки в особист≥сть, ¤ка стала самост≥йною. ≈дварда маЇ зовс≥м ≥нший характер. ÷е сильна натура, вона не може розчинитись у коханн≥, ¤к ™ва. ≈дварда чекаЇ в≥д коханн¤ дива.
–оман, ¤кий почавс¤ ¤к ≥дил≥¤, ¤к г≥мн крас≥ св≥ту, зак≥нчивс¤ драматично, сумно; в≥н не вир≥шив конфл≥кт≥в, ¤к≥ побачив письменник.
≤з новели "—мерть √лана", ¤ка Ї майже еп≥логом роману, д≥знаЇмос¤, що √лан поњхав на полюванн¤ у ≤нд≥ю, отримав там в≥д ≈дварди, ¤ка вийшла зам≥ж за барона, запрошенн¤ повернутис¤ на батьк≥вщину. “а √лан не може знову зустр≥тис¤ з ж≥нкою, ¤ку ≥ зараз кохаЇ, але ≥ без нењ не може жити. ≤ в≥н покидаЇ це житт¤ - в≥н робить все, щоб викликати у свого супутника-мисливц¤ ревнощ≥ ≥ гн≥в; той не стримуЇтьс¤ ≥ вбиваЇ √лана.
я чула м≥ф про √лана, що в≥н син √ермеса, бога л≥с≥в, пол≥в, що кохав ≥ пересл≥дував н≥мф. ‘≥гурка ѕана, зображена на порох≥вниц≥, нат¤каЇ на те, що мисливець √лан - теж п≥д його покровительством. јвтор показуЇ схож≥сть ѕана з √ланом утому, що в≥н, √лан, волод≥Ї тою ж безмежною владою над ж≥нками. ≤ вс¤ ц¤ схож≥сть не п≥дкреслила жодноњ важливоњ особливост≥ його натури. √лан - сучасна нервова людина, ¤ка б≥льш за все ц≥нуЇ мр≥ю ≥ над≥ю. Ѕездумне ставленн¤ до цив≥л≥зац≥њ примушуЇ його шукати пор¤тунку в л≥с≥, де в≥н один ≥ може поринути у своЇ "¤". √ерой знаходить там почутт¤ вол≥, пориваЇ з сусп≥льством.
” назв≥ роману Ї символ≥чний зм≥ст. Ћюдина, ¤к вважаЇ √амсун, - частина природи, що д≥Ї в роман≥ в образ≥ могутнього ѕана, ¤кий живе у кожному з героњв ≥ розпор¤джаЇтьс¤ його долею. –оман √амсуна "ѕан", за словами ќ.≤. упр≥на, - "это восторженна¤ молитва красоте мира, бесконечна¤ благодарность от сердца за радость существовани¤, но также гимн перед страшным и прекрасным лицом бога любви". ћен≥ здаЇтьс¤, що з цього роману ми розум≥Їмо авторськ≥ особливост≥ трактуванн¤ любов≥. ÷ей тв≥р вчить нас, що не можна бути впертим егоњстом, бо залишишс¤ самотн≥м, без друз≥в, ≥ тоб≥ н≥хто не зможе допомогти, ¤кщо ти потрапиш у скруту. јдже в роман≥ показано, ¤к горд≥сть ≈дварди вбила √лана. јле в≥н теж був впертий. якби хоч хтось ≥з них переступив через свою вперт≥сть, усе зак≥нчилос¤ б щасливо.
категор≥¤: заруб≥жна л≥тература / твори за творч≥стю √амсунa нутa / трактуванн¤ любов≥ у роман≥ √амсуна "ѕан"
