Ўк≥льний тв≥р:
ѕотворне ≥ прекрасне у пов≥ст≥-казц≥ √офмана Ђћалюк ÷ахес на пр≥звисько ÷иноберї
¬еликий н≥мецький романтик √офман розгл¤дав свою долю ¤к частку загальноњ дол≥ Ђмаленьких людейї, що сто¤ли на пороз≥ подв≥йного бутт¤: м≥ж м≥зерними справами ≥ великими ≥люз≥¤ми. ѕор¤тунок в≥д духовно обмеженого, порожнього, с≥рого житт¤ автор знаходить у романтичних мр≥¤х, у мистецтв≥, що Ї суверенною частиною людського духу. ” казц≥-новел≥ Ђћалюк ÷ахес на пр≥звисько ÷иноберї д≥йсн≥сть постаЇ в образ≥ крањни, де введено просв≥тництво. √офман викриваЇ за допомогою всевладноњ ≥рон≥њ химерну велич великих кн¤з≥в, гофмаршал≥в, використовуючи засоби фантастичного гротеску. ÷е л¤лькова держава, де все схоже на безглуздий маскарад, ус≥ ниточки ¤кого тримаЇ потвора Ч карлик ÷ахес. Ќародившись потворою, в≥н, завд¤ки милост≥ фењ, маЇ три маг≥чн≥ волосинки, ¤к≥ робл¤ть його в очах ≥нших людей мудрим ≥ прекрасним. ѕрисвоњвши соб≥ чужу працю, славу, коханн¤, в≥н стаЇ першою особою у крањн≥. ÷е всевладний м≥н≥стр, кавалер ордена зеленого тигра з двадц¤тьма іудзиками. ќтже, духовна ≥ ф≥зична потвора ÷ахес Ї представником ф≥л≥стерського св≥ту. √офман ≥ подаЇ його у карикатурно-ком≥чному, зниженому план≥. ‘≥л≥стерство в нац≥њ символ≥зуЇ ком≥чна постать професора ћоша √ерп≥на, Ђапостола механ≥зац≥њ житт¤ї, що вивчаЇ Ђптах≥в ≥ тварин у смаженому вигл¤д≥ї. ћехан≥чному св≥ту л¤льок протистоњть романтичний мр≥йник Ѕальтазар, ¤кий шукаЇ пор¤тунок в≥д порожнеч≥ ф≥л≥стерського ≥снуванн¤ в поез≥њ, в рад≥сн≥й симфон≥њ природи. ÷е ≥деальний св≥т, де живуть гармон≥¤, свобода. Ѕальтазар уособлюЇ митц¤, а не ф≥л≥стера, на ¤ких √офман под≥лив св≥т. ≤ саме йому в≥дкриваЇ таЇмницю влади жахливоњ потвори ÷ахеса мудрий ѕроспер јльпанус. “≥льки Ѕальтазар може зв≥льнити св≥т в≥д ницост≥, бо в≥н Ђобдарований внутр≥шньою музикоюї. —аме в≥н розпов≥даЇ св≥тов≥ про коханн¤ солов'¤ та червоноњ тро¤нди, бо здатен бачити таЇмниц≥ природи. “ут перемагаЇ добро, ¤к у справжн≥й казц≥. ÷ахес гине, опинившись у ср≥бному горщику. ” чому ж загадка його дол≥? ‘е¤ жорстоко помилилас¤, вважаючи, що Ђзовн≥шн≥й прекрасний дар проросте ≥ в твоњй душ≥. јле внутр≥шн≥й голос не прокинувс¤. “в≥й застиглий, життЇво неспроможний дух не зм≥г п≥днестис¤, ти не в≥дд≥ливс¤ в≥д ницост≥ї. ≤з ц≥Їњ казки ми можемо зробити такий висновок: життЇтворчий дух Ч це дух митц¤, а ф≥л≥стерство Ї лише потворн≥стю справжнього житт¤. —аме це доводить нам казка-новела великого романтика, ¤кий став одним ≥з пров≥дник≥в людства в його духовних блуканн¤х.
по тем≥:
категор≥¤: заруб≥жна л≥тература / твори за творч≥стю јмаде¤ √офмана / потворне ≥ прекрасне у пов≥ст≥-казц≥ √офмана Ђћалюк ÷ахес на пр≥звисько ÷иноберї
