Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
√анна –озсоха ¤к вт≥ленн¤ кращих рис трудового народу (за опов≥данн¤м ё.ћушкетика "—уд")
” св≥т≥ прийн¤тною Ї думка, що ж≥нки Ч це слабка половина людства, що вони потребують сильного чолов≥чого плеча, опори ≥ п≥дтримки. ≤ ц¤ думка продовжуЇ п≥дтримуватись ≥ сьогодн≥, коли ж≥нки вже безл≥ч раз≥в довели свою силу, ¤к ф≥зичну, так ≥ духовну, свою велику силу вол≥, свою терпл¤ч≥сть, вм≥нн¤ долати перешкоди, боротис¤ за своЇ щаст¤, не опускати рук у найт¤жч≥ хвилини житт¤, коли нав≥ть чолов≥ки вже втратили над≥ю. јле сильна половина людства н≥¤к не хоче визнавати ту силу, що мають ж≥нки.
Ќемало митц≥в слова присв¤тили своњ твори ж≥нц≥, ж≥нц≥ Ч продовжувачц≥ людського роду, ж≥нц≥-матер≥, ж≥нц≥-борцю, ж≥нц≥ ¤к вт≥ленню найкращих рис людського характеру. —вою лепту в осп≥вуванн¤ ≥ возвеличенн¤ ж≥нки вн≥с ≥ ёр≥й ћушкетик, написавши опов≥данн¤ Ђ—удї.
” центр≥ цього опов≥данн¤ Ч талановита с≥льська труд≥вниц¤ √анна, колись уславлена за благородну працю, а нин≥ п≥дсудна, бо через хворобу не змогла виробити в колгосп≥ трудодн≥в. ¬се житт¤ √анни минуло в прац≥, що була необх≥дною умовою њњ житт¤. «амолоду вона любила працювати, пост≥йно сп≥вала, виконуючи ту чи ≥ншу роботу: Ђ¬она в робот≥ з дитинства, не любила безд≥лл¤, любила роботу вс≥л¤ку, ≥ переробила њњ гибель Ч домашньоњ ≥ колгоспноњї. ѕ≥сн¤ ≥ прац¤ виповнювали њњ будн≥, допомагали долати труднощ≥. ¬она, колись уславлена роб≥тниц¤, г≥рко переживаЇ св≥й б≥ль, свою образу на ”стима –укавицюї ¤кий забув, ¤к прињжджав до нењ першоњ додому ≥ просив, щоб п≥дн≥мала на прорив ланку, адже вона була ланковою, а Ђколгоспна робота Ч сусп≥ль проривиї. ¬она завжди ставилась до роботи з великою в≥дпов≥дальн≥стю, не раз Ђзалишалас¤ з ланкою на н≥ч б≥л¤ молотарки, умовл¤ла на важку чолов≥чу роботу Ч з косою або носити м≥шки з зерномї.
ƒо нев≥дкладноњ роботи у колгосп≥ часто залучалис¤ ≥ њњ сини, нав≥ть зан¤тт¤ у школ≥ пропускали. √анна виховувала њх у любов≥ до прац≥. ≤ знали њх, ¤к ≥ мат≥р, працьовитими.
ј тепер! ’≥ба з доброњ вол≥ вона не виконала своЇњ норми бур¤к≥в, щоб вони Ђзелен≥ли прибитою морозом гичкоюї? Ќав≥ть будучи важко хворою, √анна к≥лька раз≥в намагалас¤ попрацювати з лопатою на своњй д≥л¤нц≥, але так ≥ не зум≥ла впоратис¤, Ђостанн≥й раз ≥ д≥йти до села не моглаї...
ƒрама √анни –озсохи жорстока, бо суд¤ть њњ т≥, хто вчора хвалив, отже Ч лицем≥рн≥ й фальшив≥ друз≥. ёр≥й ћушкетик змалював √анну максимал≥сткою у ставленн≥ до себе, тому њњ житт¤, чесне ≥ красиве, зак≥нчилос¤ так траг≥чно. ¬ образ≥ √анни письменник вт≥лив найкращ≥ риси трудового народу, возвеличив людей прац≥.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю ћушкетика ёр≥¤
