Шкільний (учнівський) твір:
Філософське осмислення життя в поезії Ліни Костенко
Я вибрала долю собі сама.
І що зі мною не станеться —
У мене жодних претензій нема
До Долі — моєї обраниці.
Ліна Костенко
«Безсмертним дотиком до душі» стала для мене поезія Ліни Костенко, м'яка, лірична, лаконічна і точна, вимогливо прискіплива і беззахисно щира. Читаючи й осмислюючи поезію Ліни Василівни, ще раз переконуюся, що саме жінку наділив Господь Бог даром глибоко проникати в суть, буття, в суть питання про Всесвіт, про вічність і суть людського життя. Зміст людського життя, його наповненість — це вічна філософська тема, що хвилювала поетесу. Тому так часто в її віршах зустрічаємо філософські роздуми щодо сенсу людського життя.
Майже кожним своїм віршем Ліна Костенко нагадує нам, що життя — це цінний дарунок, що це велика відповідальність, важка праця мозку і серця, вічна боротьба добра і зла. Поетеса весь час нагадує, що ми люди, що саме від нас залежить, яким буде світ, що нас оточує, яким буде життя. Вона нагадує кожному про його непов¬торність і індивідуальність, про те, що кожний з нас — людина, вінець творіння, і що ми маємо берегти те, що в нас є найкращим:
І не знецінюйте коштовне,
Не загубіться у юрбі,
Не проміняйте неповторне
На сто ерзаців у собі!
Людина повинна повсякчас думати про своє життя, тільки тоді вона зможе прожити його гідно: «Єдине, що від нас іще залежить, — принаймні вік прожити, як належить». Людина має все на світі пережити, вповні прожити свої роки. Адже «кожний фініш — це, по суті, старт». Ніколи не треба впадати у відчай, треба вірити в свої сили. Найвище уміння — почати «спочатку життя, розуміння, дорогу, себе».
Поезія Ліни Костенко художньо осмислює загальнолюдські цін¬ності, примушує задуматись над тим, що залишає по собі людина; нагадує про день, коли людина має відповісти за своє життя:
Настане день, обтяжений плодами.
Не страшно їм ні слави, ні хули.
Мої суцвіття, биті холодами,
Ви добру зав'язь все-таки дали.
Думки про істинні цінності знаходимо й у вірші «Вже попи¬лось, мабуть, майбутнє». Тут ми читаємо: «Шукайте посмішку Джоконди, вона ніколи не мине». Ці слова наштовхують на думки про швидкоплинність людського життя, нагадують про справжні варто¬сті, про духовні цінності людства.
Поезія Ліни Костенко — це безупинна робота думки в намаган¬ні осягнути вічні теми, що хвилюють людство, мабуть, з самого його зародження.
Дивись інші твори за творчістю Костенко Ліни
