Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
ќбраз матер≥-страдниц≥ у поем≥ "„орнобильська мадонна" ≤вана ƒрача
ћабуть, ск≥льки ≥снуЇ людство, ст≥льки й осп≥вуЇ воно ж≥нку мат≥р, ст≥льки й звертаЇтьс¤ до нењ з≥ своњми п≥сн¤ми ≥ молитвами возвеличуючи њњ ≥м'¤. ¬елика к≥льк≥сть св≥тових шедевр≥в мистецтва присв¤чена саме матер≥ Ч р≥дн≥й матус≥, ћатер≥ Ѕож≥й, ћатер≥ ¬сесв≥ту Ч ћадонн≥.
”крањнський письменник XX стол≥тт¤ ≤ван ƒрач п≥сл¤ авар≥ на „орнобильськ≥й ј≈— в≥дчув, що маЇ сказати щось нове про матер≥в, те, чого людство ще не знаЇ. ” своњй поем≥ Ђ„орнобильська мадоннаї в≥н створив узагальнений образ ћатер≥-ћадонни, образ, що поЇднав у соб≥ —в¤ту ћар≥ю ≥ ж≥нку-мат≥р XX стол≥тт¤. ѕоет прагне намалювати мат≥р:
як малювали на задану тему богове мистецтво,
ѕрот¤гом тис¤чол≥ть Ч в≥д –убльова до Ћеонардо да ¬≥нч≥
¬≥д ¬ишгородськоњ мадонни ≥ до —≥кстинськоњ,
¬≥д ћар≥њ ќранти ≥ до атомноњ ¤понки...
√оловним символом поеми Ї мати. ” твор≥ цей образ маг дек≥лька ≥постасей, переживаЇ к≥лька перевт≥лень. —початку це јтомна
мадонна з канадськоњ лист≥вки ¬асил¤ урилика: Ђ÷е прийде безжал≥сно до ж≥нки з дитиною, до матер≥ з немовл¤тами саме в той день...ї. ƒал≥ Ч це —олдатська мадонна, що залишаЇ сл≥ди босих н≥г на п≥ску б≥л¤ саркофага. ≤ван ƒрач створюЇ образ Ђневмирущоњ матер≥ї Ч матер≥ генерала, що не хоче покидати р≥дну дом≥вку, землю Ч мат≥р ус≥х людей, хоч њњ д≥ти ≥ прирекли њњ на загибель. ƒ≥знаЇмос¤ ≥ ще про одну ж≥нку Ч Ђбабу в целофан≥ї, просту, щиру, винах≥дливу сел¤нську мадонну. « кожним розд≥лом все величн≥ше зображуЇтьс¤ образ матер≥, тому кожний наступний розд≥л Ї н≥би еволюц≥Їю образу, що з кожним розд≥лом стаЇ б≥льш траг≥чним. ” розд≥л≥ Ђ“рактористкаї в≥дтворено переживанн¤ молодоњ д≥вчини, ¤к≥й щодн¤ доводитьс¤ ковтати Ђпилюку з чорнобильськими рад≥онукл≥дамиї. ƒ≥вчина усв≥домлюЇ, що њй нелегко буде стати мат≥р'ю через цю авар≥ю, а, можливо, вона взагал≥ не зможе виконати свою величну м≥с≥ю Ч бути ћат≥р'ю. “ак нереал≥зоване материнство одн≥Їњ ж≥нки стаЇ у поем≥ символом украденого у всього людства майбутнього. ѕереживанн¤ щодо спроможност≥ народити дитину зм≥нюютьс¤ картиною, що постаЇ перед читачем у розд≥л≥ Ђ’рещатицька мадоннаї. ћолоду ж≥нку, що нездатна продовжити себе в нащадках, що не може стати мат≥р'ю, ≥ в≥д того божев≥льну, зображуЇ у цьому розд≥л≥ ≤ван ƒрач. ¬≥н пор≥внюЇ њњ ≥з Ўевченковою атериною. ўоб п≥дкреслити њњ т¤жкий ф≥зичний ≥ психолог≥чний стан, автор каже, що Ђспеленуте н≥щої несе ж≥нка в руках зам≥сть дитини. ўо може бути страшн≥ше?
¬ Ђ≈п≥лоз≥ї створено образ-символ Ѕожоњ ћатер≥, ¤кий стаЇ уособленн¤м, вт≥леним закликом до в≥дпов≥д≥ за њњ трагед≥ю, за трагед≥ю людства:
¬она дивитьс¤, дивитьс¤ в душу.
¬она палить очима до дна....
Ѕудемо спод≥ватис¤, що њњ погл¤д буде завжди перед очима сильних св≥ту цього, ≥ вони б≥льше н≥коли не припуст¤ть трагед≥њ, под≥бноњ до „орнобильськоњ.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю ≤вана ƒрача
