Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
ќриг≥нальн≥сть побудови поеми ≤вана ƒрача "„орнобильська мадонна" (≤ вар≥ант)
ѕоема Ђ„орнобильська мадоннаї з'¤вилас¤ у зб≥рц≥ Ђ’рам сонц¤ї у 1988 роц≥ ¤к бол≥сний в≥дгук на страшну трагед≥ю в житт≥ не т≥льки ”крањни, а й усього св≥ту Ч вибух па „орнобильськ≥й атомн≥й станц≥њ. ” той час багато украњнських письменник≥в не змогли пройти повз планетне лихо, але витв≥р ≤вана ‘едоровича ƒрача став найб≥льш попул¤рним. јвторов≥ вдалос¤ всю душу викласти у вистраждан≥ р¤дки:
“¤жко пишу, зболено розм≥рковую,
—ловами г≥ркими наповнюю аркуш...
“а не сам митець творить поему-стог≥н. Ђ¬она пише тобою, ¤к недолугою ручкою, ¤к н≥кчемним пером, ¤к ол≥вцем хапливим ≥ ошал≥лим, покручем-ол≥вцемї. ¬она Ч „орнобильська мадонна Ч вселюдський б≥ль ≥ ка¤тт¤, в≥чна пам'¤ть про загиблих ≥ згадка про втрачене. —творити те, чого вимагаЇ вона, Ч надлюдське завданн¤, та розум≥Ї письменник, що це його обов'¤зок, тому й словами ћадонни, що звучать усередин≥, заклинаЇ себе:
...ѕлачем будь, стань √олос≥нн¤м,
¬ирви над ѕрип'¤ттю паморозь сиву бузку посив≥лого ≥
ѕор≥д≥й у –удому л≥с≥, що в≥д сонц¤ руд≥ший
ѕрокл¤тим будеш,
–одом ≥ ѕлодом поганьбленим будеш, коли зламаЇшс¤...
¬итв≥р поетичного таланту ≤вана ƒрача дивний ≥ неповторний. …ого поема нагадуЇ мозањчну картину, що висв≥тлюЇ найб≥льш важлив≥ моменти, найб≥льш пекуч≥ теми. јвтор в≥дкидаЇ канони класичних поем, будуючи св≥й тв≥р з прологу, еп≥логу та р≥зноман≥тних за жанровими особливост¤ми дев'¤тнадц¤ти частин, серед ¤ких ≥ гр≥зн≥ поез≥њ-≥нвективи на адресу винуватц≥в трагед≥њ ≥ тих, хто зм≥г нажитис¤ на чужому гор≥ (Ђ—оловей-розб≥йникї, Ђћати й христопродавц≥ї, Ђѕрим≥тивний портрет складноњ людиниї), ≥ хвилююч≥ в≥рш≥-роздуми про причини трагед≥њ (Ђ«апитанн¤ без в≥дпов≥д≥ї, Ђ–оздуми п≥д час в≥дкритого „орнобильського суду в закрит≥й зон≥ на стару тему: ≤род ≥ ѕ≥латї), ≥ ц≥л≥ балади (Ђ’рещатицька мадоннаї), ≥ нов≥тн≥й м≥ф (Ђ—олдатська мадоннаї, ЂЅанкет в пору —Ќ≤ƒу...ї), ≥ нав≥ть прозов≥ уривки з лист≥вки Ђћадонна атомного в≥куї художника ¬асил¤ урилика. «находить письменник нав≥ть м≥сце дл¤ Ђчорногої гумору, пишучи про Ђрозумнуї бабу в целофан≥, ¤ка взула в чоботи свою кор≥вчину, але продовжуЇ випасати њњ й пити молоко, видобуте з зараженоњ трави.
ожна частина поеми маЇ власний еп≥граф, ¤кий в≥дсилаЇ нас до того чи ≥ншого твору, наприклад, Ђћар≥њї “. √. Ўевченка, народноњ думи ЂЅ≥дна вдова ≥ три синиї, Ђ—корбноњ матер≥ї ѕ. “ичини, ЂЋебед≥в материнстваї ¬. —имоненка тощо. ÷≥ твори додатково допомагають по кам≥нчику скласти образ „орнобильськоњ мадонни, ¤ка поЇднала в соб≥ … Ѕогородицю, й Ўевченкову атерину, що втрачаЇ
дитину ≥ н≥коли вже б≥льше не стане мат≥р'ю, ≥ вселенську мат≥р, ¤ку Ђне можна вибиратиї.
—кладна побудова поеми Ђ„орнобильська мадоннаї дозвол¤Ї побудувати Їмний ≥ всеохопний образ ћадонни, водночас гр≥зноњ, безжальноњ до винищувач≥в житт¤ ≥ доброњ, н≥жноњ до всього, що вижило в страшн≥й техногенн≥й катастроф≥. ћадонна, ¤ка несе планету в майбутнЇ, прагнучи вр¤тувати њњ в≥д майбутн≥х трагед≥й.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю ≤вана ƒрача
