Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
√ероњчний подвиг Ќиза ≥ ≈вр≥ала за поемою ≤вана отл¤ревського Ђ≈нењдаї
ѕоема ≤. ѕ. отл¤ревського Ђ≈нењдаї написана за сюжетом давньоримського поета ¬ерг≥л≥¤ ≥ розпов≥даЇ про под≥њ, що в≥дбувалис¤ багато стол≥ть тому. јле вона так пройн¤та украњнським козацьким колоритом, що ми, звичайно ж, розум≥Їмо: цей незр≥вн¤нний тв≥р розпов≥даЇ нам про ”крањну. Ђ≈нењдаї з'¤вилас¤ невдовз≥ п≥сл¤ зруйнуванн¤ атериною II «апорозькоњ —≥ч≥, у часи, коли закр≥пачувавс¤ украњнський люд. «давалос¤, що нац≥ональний дух уже конав ≥ не залишалос¤ щонайменшоњ над≥њ на в≥дродженн¤ колишньоњ слави наших мужн≥х лицар≥в. Ђ≈нењдаї отл¤ревського нагадала сп≥вв≥тчизникам про героњчн≥ стор≥нки ≥стор≥њ ”крањни. ” своњй поем≥ видатний украњнський поет змалював образи Ќиза та ≈вр≥ала Ч в≥дважних героњв, патр≥от≥в, готових в≥ддати житт¤ заради Ђобщого добраї. √ероњчна вилазка Ќиза та ≈вр≥ала у ворожий таб≥р Ч це патр≥отичний вчинок, це ви¤в њхньоњ палкоњ любов≥ до р≥дноњ земл≥ й великоњ ненавист≥ до ворога. ќбидва вони були Ђв служб≥ в≥рн≥ козакиї. як земл¤ки, вони разом завербувалис¤ до ≈неЇвого в≥йська ≥ сумл≥нно несли свою службу. ¬≥домо, що в ≈вр≥ала Ї десь старенька мати Ђбез сил ≥ в б≥дност≥, слаба¤ї, а Ќиз взагал≥ не маЇ н≥кого з р≥дних. њхн≥й нам≥р пробратис¤ у ворожий стан ≥ Ђкаш≥ наварити тамї породжений високим патр≥отичним почутт¤м. ≈вр≥ал в≥рний батьковому запов≥ту, в≥н пригадуЇ, що його Ђбатько був сердюк опр≥чнийї ≥ запов≥дав синов≥: Ђ”мри на пол≥, ¤к геройї. Ќа умовл¤нн¤ Ќиза, щоб ≈вр≥ал залишивс¤ на варт≥, не ризикував своњм житт¤м, бо в нього ж Ї мати, задл¤ ¤коњ в≥н повинен жити, Ч той в≥дпов≥даЇ
ƒе общеЇ добро в упадку,
«абудь отц¤, забудь ≥ матку,
Ћети повинность ≥справл¤ть... Ѕойова дружба м≥ж цими патр≥отами-земл¤ками така м≥цна й св¤щенна, що на перешкод≥ њй не може стати нав≥ть смерть. « цього погл¤ду знаменними Ї слова ≈вр≥ала, ¤к≥ в його вустах звучать, ¤к кл¤тва в≥рност≥ своЇму побратимов≥:
¬≥д тебе не одстану зроду,
« тобою рад в огонь ≥ в воду,
Ќа сто смертей п≥ду з тобой. ѕобачивши, ¤к вороги знущаютьс¤ над його побратимом, Ќиз не м≥г р¤тувати своЇ житт¤ ц≥ною —мерт≥ товариша ≥ спочатку п≥ку, а пот≥м ≥ стр≥лу з лука посилаЇ на рутульц≥в. оли ж в≥н побачив труп ≈вр≥ала, то Ђод ¤рост≥ осатан≥вї. Ќиз ≥шов назустр≥ч неминуч≥й смерт≥: один проти зграњ озброЇних ворог≥в! јле ж в≥н чесно виконав св≥й св¤тий обов'¤зок, до к≥нц¤ лишивс¤ в≥рний прис¤з≥, в≥рний почуттю дружби та побратимства. —траху в героњв немаЇ, адже:
Ћюбов к отчизн≥ де героњть,
“ам сила вража не устоњть,
“ам грудь сильн≥йша од гармат,
“ам жизнь Ч алтин, а смерть Ч коп≥йка,
“ам лицар Ч вс¤кий паруб≥йка,
озак там чортов≥ не брат. ¬ образах Ќиза та ≈вр≥ала автор змалював доблесних син≥в украњнського народу, мужн≥х патр≥от≥в, в≥рних козацьк≥й прис¤з≥ та бойов≥й дружб≥. ∆итт¤ своЇ .вони в≥ддали заради свободи р≥дноњ земл≥, заради перемоги над ворогом, ≥ тому ми високо ц≥нуЇмо њхн≥й героњчний подвиг.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю отл¤ревського ≤вана
