Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
’удожнЇ вт≥ленн¤ ф≥лософських ≥дей у байках √ригор≥¤ —ковороди
√ригор≥й —авич —коворода, видатний ф≥лософ, письменник-просв≥титель XVIII стол≥тт¤, пос≥даЇ почесне м≥сце в ≥стор≥њ украњнськоњ ≥ св≥товоњ культури. —воњ ф≥лософськ≥ погл¤ди —коворода обстоюЇ ≥ в байках. ѕисати байки його спонукало саме житт¤ з безл≥ччю ¤вищ ≥ факт≥в, вартих осм≥¤нн¤, осуду та бажанн¤ виправити вади, навчити, передати св≥й життЇвий досв≥д, под≥ђлитис¤ насл≥дками багатьох роздум≥в. «разком цього жанру була дл¤ нього класична грецька та римська байка ≥ передус≥м творч≥сть ≈зопа. ¬иразно позначивс¤ на байках —ковороди ≥ вплив усноњ народноњ творчост≥, зокрема влучних присл≥в'њв та приказок з њх мудр≥стю ≥ дотепн≥стю, висловленою в лакон≥чн≥й, афористичн≥й форм≥. ѕрот¤гом 1769-1774 рок≥в —коворода написав «ќ байок. ¬они й склали зб≥рочку ЂЅайки ’арк≥вськ≥ї. Ѕ≥льш≥сть байок Ч твори ориг≥нальн≥, а коли часом —коворода й використовуЇ ¤кусь фабулу ≈зопа, то насичуЇ њњ ц≥лком новим зм≥стом. ” багатьох байках пров≥дною Ї думка про необх≥дн≥сть жити Ђза природоюї, про те, що прац¤ за нахилом, за покликанн¤м, за зд≥бност¤ми приносить насолоду людин≥ й користь сусп≥льству. „и не найкраще розкрито цю думку в байц≥ ЂЅджола ≥ Ўершеньї. “ут ≥детьс¤ не лише про природжен≥сть прац≥, а й про життЇву необх≥дн≥сть трудитис¤. ≤де¤ природженост≥ прац≥ Ї пров≥дною ≥ в байках Ђќрел ≥ „ерепахаї, Ђ∆айворонкиї. ќбстоюючи важливу роль природного нахилу, √ригор≥й —коворода звертаЇ увагу на велике значенн¤ практики, досв≥ду (Ђƒв≥ уркиї). ” систем≥ погл¤д≥в, що њх викладено в ЂЅайках ’арк≥вськихї, значне м≥сце пос≥даЇ одне з важливих питань ф≥лософського вченн¤ —ковороди Ч роздуми про людське щаст¤. Ќа думку письменника, щаст¤ не треба шукати н≥ за морем, н≥ на неб≥, воно завжди поруч або в сам≥й людин≥. ўаст¤ людини не лише в природжен≥й прац≥, а й у дружб≥ Ч щир≥й, безкорислив≥й (Ђѕес ≥ ¬овкї, Ђ—оловей, ∆айворонок ≥ ƒр≥здї). ѕрекрасне почутт¤ дружби приносить справжнЇ щаст¤: Ђўасливий, хто хоч саму т≥льки т≥нь доброњ дружби нажити спром≥гс¤ї. ‘≥лософськ≥ погл¤ди √ригор≥¤ —ковороди, викладен≥ ним у байках, мають загальнолюдську ц≥нн≥сть, н≥коли не стануть застар≥лими ≥ вчитимуть мудрост≥ та доброти майбутн≥ покол≥нн¤ людей.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю √ригор≥¤ —ковороди
