Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
‘≥лософськ≥ ≥дењ √ригор≥¤ —ковороди
” ф≥лософ≥њ √. —ковороди важливе м≥сце пос≥даЇ теор≥¤ п≥знанн¤. Ќа думку мислител¤, важливу роль у створенн≥ ірунту дл¤ добробуту людини ≥ всього людства повинна в≥д≥гравати творча прац¤. –еал≥зуючи своњ ф≥лософськ≥ роздуми, √. —коворода створив ориг≥нальну теор≥ю Ђсродноњ прац≥ї. –озм≥рковуючи над принципом Ђсродноњ прац≥ї, в≥н мав на уваз≥ поЇднанн¤ практики ≥з Ђсродн≥стюї, тобто людина повинна братись ≥ виконувати той вид роботи, до ¤коњ вона маЇ нахил, талант. јле Ђсродн≥стьї, твердив √. —коворода, неможлива без працьовитост≥. Ќезважаючи на певну суперечлив≥сть, свого часу теор≥¤ Ђсродноњ прац≥ї мала велике значенн¤ дл¤ викритт¤ кр≥пацтва. ћислитель стверджував, що людина повинна трудитис¤ чесно, не експлуатувати ближнього, бути скромною, некористолюбною. ÷е принесе њй щаст¤ ≥ задоволенн¤ в житт≥. ∆ало своЇњ критики √. —коворода спр¤мовував проти р≥зних кар'Їрист≥в, пок≥рних прислужник≥в, чинодрал≥в, визискувач≥в. ‘≥лософ вважав њх граб≥жниками, ¤к≥ робл¤ть багато лиха труд¤щим, обмежують њхн≥ права. Ѕув √. —коворода ≥ видатним педагогом. ѕисьменник в≥рив у зд≥бност≥ народу, п≥дносив його мистецтво слова ≥ вихованн¤, протиставл¤ючи њх Ђжелудковой ≥ череватой ф≥лософ≥њї, ¤ка пронизуЇ спос≥б житт¤ та осв≥ти панства. ” багатьох прац¤х √. —коворода п≥дн≥маЇ проблеми осв≥ти, п≥дкреслюючи, що вона повинна бути доступною дл¤ вс≥х стан≥в сусп≥льства, а також однаковою м≥рою ¤к дл¤ чолов≥к≥в, так ≥ дл¤ ж≥нок. ” розв'¤занн≥ проблеми осв≥ти ≥ вихованн¤, на думку √. —ковороди, повинен в≥д≥гравати головну роль учитель, педагог. ј вчителем, зазначав мислитель, може бути т≥льки людина, котра любить цю профес≥ю ≥ маЇ до нењ покликанн¤. —правжн≥м зразком дл¤ вчител≥в був сам √. —коворода. —воњ ф≥лософськ≥ та педагог≥чн≥ ≥дењ письменник частково розвивав також у байках, що ув≥йшли до зб≥рки ЂЅайки ’арк≥вськ≥ї. Ѕ≥льш≥сть байок складаЇтьс¤ з двох частин: фабули Ч основноњ частини Ч ≥ Ђсилиї, тобто морал≥. ѕ≥зн≥ше, на початку XIX стол≥тт¤, цей л≥тературний жанр набуде великого поширенн¤ в украњнськ≥й л≥тератур≥. ” байках √. —коворода закликаЇ людей до розумного житт¤, чесност≥, скромност≥ Ч рис, що притаманн≥ трудовому народу, засуджуЇ паразитизм, зазнайство. “вори письменника пройн¤т≥ сатирою ≥ тонким гумором, насичен≥ елементами народнопоетичноњ творчост≥, зокрема присл≥в'¤ми та приказками, ¤к≥ посилюють њхн≥й ≥дейний зм≥ст, робл¤ть влучн≥шими. ѕисьменник майстерно ≥ з тактом поЇднуЇ народну мудр≥сть ≥з власною оц≥нкою зображуваного. ‘ольклорн≥ твори були дл¤ байкар¤ своЇр≥дним ор≥Їнтиром при характеристиц≥ зображуваних ¤вищ ≥ под≥й. «деб≥льшого Ђсилаї Ч це афористично висловлене судженн¤, на ритм≥чну ≥ синтаксичну орган≥зован≥сть ¤кого вплинули присл≥в'¤. Ќаприклад, у байц≥ Ђ—обакиї Ђсилаї маЇ такий зм≥ст: Ђ–озумний человек знает, что осуждает, а безумный болтает без разборуї. ¬ окремих байках Ђсилаї Ї синтезом групи спор≥днених присл≥в'њв та приказок. ” твор≥ Ђ—ова ≥ ƒроздї, п≥сл¤ скупого викладу д≥алог≥в м≥ж птахами, байкар п≥дсумовуЇ: ЂЋучше у одного розумного и добродушного бь≥ть в любви и почтении, нежели у тыс¤чи дроздовї. ’оч твори письменника-ф≥лософа ≥ не друкувалис¤ за його житт¤, але вони поширювались у рукописному вигл¤д≥. ќбраз —ковороди осп≥ваний у багатьох творах украњнських поет≥в, про його житт¤ написано пов≥ст≥ й опов≥данн¤.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю √ригор≥¤ —ковороди
