Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
“ема батьк≥вщини в л≥риц≥ ј. ћалишка (≤ вар≥ант)
„и варто говорити, що образ Ѕатьк≥вщини присутн≥й т≥льки в окремих поез≥¤х јндр≥¤ ћалишка? «даЇтьс¤, що вс≥ його в≥рш≥ Ч про Ѕатьк≥вщину. ѕро що б не писав поет Ч чи то про в≥йну, чи то про мирне буд≥вництво, про мат≥р, про “араса Ўевченка та ≥нших украњнських письменник≥в тощо Ч в≥н пише про р≥дну свою ”крањну, даруЇ њй свою син≥вську любов.
¬же серед ранн≥х твор≥в ѕоета зустр≥чаЇмо в≥рш ЂЅатьк≥вщин≥ї, що даЇ читачев≥ широку картину зростанн¤ ”крањни на початку XX стол≥тт¤. «ахоплений поет говорить про те, що голос р≥дноњ крањни зливаЇтьс¤ ≥з сильними голосами ≥нших народ≥в. јле перш за все в≥н прагне в≥ддати шану ”крањн≥ за те, що вона породила його дала йому душевну м≥ць:
“и мене з дитинства п≥д≥ймала,
’л≥б дала з п≥сн¤ми солов'¤,
¬≥двела дор≥г мен≥ немало,
«емле, зореносице мо¤!
≤ нехай поет, можливо, помил¤Їтьс¤ щодо райдужних перспектив його крањни в Ђс≥м'њ вольн≥й нов≥йї, та в≥н щирий у своњх переконанн¤х.
÷икл Ђ”крањно мо¤ї Ч один з найсильн≥ших у творчому доробку у поета. ¬≥н весь пройн¤тий болем та любов'ю до р≥дного краю. Ўирок≥ еп≥чн≥ картини минулого й сучасного, пророч≥ вид≥нн¤ майбутнього перепл≥таютьс¤ в цикл≥ з особистими спогадами й переживанн¤ми поета. ƒл¤ доб≥рки в≥рш≥в характерна романтична п≥днесен≥сть та реал≥стична виразн≥сть, гн≥вне викритт¤ ворог≥в та н≥жний л≥ризм у змалюванн≥ близьких поетов≥ людей. ÷е поЇднанн¤ ≥ порить вражаючу силу ћалишкового в≥рша:
”крањно мо¤, дал≥, грозами св≥жо пропахл≥,
ѕольова мо¤ мр≥йнице. рапл¤ у сонц≥ з весла.
я в≥ддам свою кров, свою силу ≥ н≥жн≥сть до крапл≥,
ўоб з пожару ти встала, тополею в небо росла.
” цьому ж цикл≥ вм≥щено пор¤д два в≥рш≥ з однаковою назвою Ч Ђ”крањн≥ї. ¬ одному з них поет змальовуЇ образ Ѕатьк≥вщини-матер≥, ¤ку захищають њњ в≥рн≥ сини:
≤ м≥стами, пол¤ми, д≥бровами
…дуть сини Ч т≥льки блискавка б'Ї Ч
Ќе пожаром Ч шабл¤ми грозовими
ќсв≥тивши обличч¤ твоЇ!
” другому в≥рш≥ Ѕатьк≥вщина Ч це та сила, що п≥дн≥маЇ солдат на б≥й, оск≥льки вони несуть њњ у своЇму серц≥, оск≥льки вони захищають своњх матер≥в ≥ батьк≥в, своњ родини, р≥дн≥ пол¤ й д≥брови:
≤, може, ту г≥рку сльозу,
ўо батько вилив ледь живий, Ч
¬≥зьми у серце, ¤к в грозу,
≤ стань, ¤к месник грозовий!
Ћюбов до Ѕатьк≥вщини Ч пров≥дний мотив творчост≥ јндр≥¤ ћалишка. “ому його поез≥¤, емоц≥йн≥сть ¤коњ б'Ї ключем, наст≥льки полюбилас¤ народов≥, стала добрим супутником украњнського читача. ¬она збагачуЇ, розвиваЇ в≥дчутт¤ прекрасного, бо любов до р≥дноњ земл≥ Ч це першооснова людського ≥снуванн¤.
—илою неповторного таланту, самобутн≥стю образного слова, мелод≥йним звучанн¤м поетичного р¤дка, п≥сенн≥стю, що йде з джерел народноњ поез≥њ, прозор≥стю думки, ф≥лософськими узагальненн¤ми творч≥сть јндр≥¤ ћалишка здобула попул¤рн≥сть не т≥льки в ”крањн≥, але й за њњ межами, тому що дл¤ кожного народу важливе те, про що пише поет Ч любов до матер≥ ≥ через нењ любов до Ѕатьк≥вщини.
” пам'¤т≥ народн≥й завжди збер≥гатиметьс¤ образ јндр≥¤ ћалишка Ч людини р≥дк≥сного душевного багатства, полум'¤ного патр≥ота, поета-трибуна, громадського д≥¤ча, в≥чно молодого душею, чесного й принципового, закоханого в свою ”крањну:
”крањно мо¤, мен≥ в св≥т≥ н≥чого не треба,
“≥льки б голос тв≥й чути ≥ н≥жн≥сть твою берегти.
ѕ≥дсумком до всього вищесказаного можуть бути слова в≥рша Ђ¬≥тчизн≥ї, написаного јндр≥Їм ћалишком:
Ќе шукав ¤ другоњ на св≥т≥,
Ѕо другоњ такоњ нема,
“и Ч ¤к сонце, одна у зен≥т≥,
“и Ч ¤к птиц¤ на р≥дному в≥тт≥,
як любов≥ хвилина н≥ма.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю Mалишко јндр≥¤
