Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
—обор ¤к вт≥ленн¤ високого духу народного (за романом ќ. √ончара) (III вар≥ант)
—обор, соборн≥сть, Їднанн¤... якого глибокого зм≥сту ц≥ слова! ” них звучить сила мудрост≥, Їдност≥, сила розуму народу, ¤кий ц≥нуЇ ≥ поважаЇ себе.
—обор Ї головним образом однойменного роману ќлес¤ √ончара. ѕобудували його ще в далеку героњчну епоху козаччини наш≥ талановит≥ предки, створили справжн≥й шедевр: Ђ...музика отих гармон≥йного п≥дн¤тих у небо бань купол≥в, вона ж реально ≥снуЇ, ти здатен њњ чутиї. “аке захопленн¤ в≥н викликаЇ в душах людей, не зачерств≥лих ≥ не збайдуж≥лих. јле багато хто до ц≥Їњ музики, вт≥леноњ в камен≥, до ц≥Їњ гармон≥њ залишивс¤ байдужим. ’≥ба ж може людина, ¤ка маЇ Ѕога в душ≥, дозволити, щоб храм було занедбано ≥ перетворено на склад комб≥корму? ÷е добре, що хоч вц≥л≥ло це арх≥тектурне чудо, не було знищене п≥д час атењстичноњ вакханал≥њ 20Ч 30-х рок≥в. ¬ажко усв≥домити, що дес¤тки й сотн≥ твор≥нь наших зодчих, твор≥нь, що сто¤ли в≥ками, стали жертвами вандал≥зму. як же можна дозволити, щоб знищувалос¤ те нац≥ональне надбанн¤, те найдорожче, найзапов≥тн≥ше, що здатне Їднати народ в Їдине ц≥ле, визначати його внутр≥шнЇ, моральне й естетичне багатство? јле дозвол¤ли... ќдн≥ руйнували власними руками, ≥нш≥ Ч байдуж≥стю.
Ќ≥мим св≥дком безладного людського житт¤ височить над «ач≥пл¤нкою собор. Ѕагато в≥н бачив, багато вистраждав. Ќаш≥ попередники ув≥чнили себе в неповторн≥й крас≥ ц≥Їњ споруди, ¤ка захоплювала колись, чаруЇ ≥ тепер кожного, хто заглибивс¤ в њњ мудрий задум. ¬≥д подиху ц≥Їњ величноњ пам'¤тки одн≥ звеличуютьс¤, набираютьс¤ сили й наснаги, а ≥нш≥ втрачають людську подобу. Ќедарма вона постала в роман≥ ¤к жива: Ђ¬ноч≥ собор молод≥Ї. «моршок часу на ньому не видно...ї ƒе¤к≥ люди пост≥йно думали про собор, в≥дчуваючи н≥му музику його Ђокруглих, гармон≥йно поЇднаних баньї, ≥нш≥ Ч зовс≥м не згадували. “а коли зник охоронний знак, з'¤сувалос¤, що собор не байдужий н≥кому. ¬≥н Ч њхн¤ св¤тин¤, ≤стор≥¤, натхненн¤, нерозгадана таЇмниц¤. —обор Ч поЇднанн¤ матер≥ального й духовного, п≥днесенн¤ творчого ген≥¤ народу.
јле розум≥нню ≥сторичноњ ц≥нност≥ ц≥Їњ пам'¤тки протистоњть мороже ставленн¤ до нењ з боку ¬олодьки Ћободи, ¤кий став висуванцем не завд¤ки здоров≥й конкуренц≥њ, а виключно через своњ кар'Їристськ≥ зд≥бност≥. ¬≥н у своњй ницост≥ ≥ н≥кчемност≥ не може збагнути красу собору. ≤ншого ставленн¤ до культурних надбань свого народу в≥д ¬олодьки не можна чекати, бо в≥н, не маючи н≥чого св¤того в душ≥ своњй, нав≥ть батька р≥дного спроваджуЇ в притулок дл¤ старих. ¬≥н, не маючи н≥¤кого духовного зв'¤зку з≥ своњм народом, стаЇ зб≥рним образом багатьох компарт≥йних кер≥вник≥в, ¤к≥ не внали, хто њхн≥ д≥ди-прад≥ди, ≥ ставилис¤ до свого народу зневажливо.
“а сов≥сть людська в глибинах своњх не була знищена. ƒалеко не кожного можна примусити кривити душею, зр≥катис¤ своњх погл¤д≥в, в≥дмовл¤тис¤ в≥д св¤тинь. ≈стафету досл≥дника ≥стор≥њ славного козацтва яворницького п≥дхоплюЇ ≤зот Ћобода, заслужений металург ≥ мудра людина, що под≥л¤Ї людей на майстр≥в ≥ браконьЇр≥в: Ђ“ой муруЇ, той руйнуЇї. ѕрекрасними майстрами-буд≥вниками постають у роман≥ брати Ѕаглањ, ¬≥рунька ≥ д≥вчина-сирота ™лька. ќлесь √ончар зображуЇ цих людей чесними, духовно чистими, м≥рними батьк≥вським запов≥там ≥ поклику р≥дноњ ≥стор≥њ. Ѕаглай, милуючись собором, в≥дчуваЇ в ньому ¤кусь нерозгадану таЇмницю, його душу бентежить тривога за долю храму. «аклик письменника вберегти Ђсобори душ своњхї допомагатиме ще багатьом покол≥нн¤м украњнц≥в глибоко усв≥домлювати моральн≥ ц≥нност≥ нашого народу, своњ обов'¤зки перед ≥стор≥Їю ≥ сучасн≥стю. ” Ђ—обор≥ї поставлено п≥д захист Ђ≥деальн≥ї ц≥нност≥ житт¤ Ч люд¤н≥сть ≥ свободу, ≥ письменник доводить, що т≥льки в поЇднанн≥ душевноњ краси, ≥нтелектуального розвитку, працелюбност≥ ≥ сов≥ст≥ можливе формуванн¤ в людин≥ люд¤ност≥.
¬о≥стину нетл≥нним скарбом украњнськоњ культури стала творча спадщина ќлес¤ √ончара, бо, незважаючи на заборони, накладен≥ рад¤нською владою на украњнську л≥тературу, автор змушуЇ нас усв≥домити, що наш народ маЇ ≥ свою славну ≥стор≥ю, ≥ величн≥ нац≥ональн≥ св¤тин≥.
по тем≥:
категор≥¤: украњнська л≥тература / твори за творч≥стю ќлес¤ √ончара / —обор ¤к вт≥ленн¤ високого духу народного (за романом ќ. √ончара) (≤II вар≥ант)
