Шкільний твір:
Проблема добра і зла в комедії Вольтера «Простодушний»
Проблема добра і зла, їхньої природи й сутності — одне з одвічних питань, що здавна змушувало сперечатися філософів, хвилювало багатьох митців і поетів, серед яких і Вольтер — видатний французький мислитель і майстер слова.
Комедія «Простодушний» — один із найдраматичніших творів письменника, в якому він розглядає конфлікт між «сином природи» й «цивілізованим суспільством» і одночасно вирішує питання про те, хто є носієм добра у цьому світі, чи можливе «мале зло» в ім'я «великого блага». Молодий європеєць, який виріс серед індіанського племені гуронів, повертається до Франції. Наївний, але чесний і прямий у своїх думках та бажаннях, простодушний герой стикається з несправедливістю, цинізмом і розпустою «цивілізованого» світу. Він хоче любити, а «доброчесні» родичі коханої відсилають її у монастир. Гурон не може зрозуміти, чому любов сприймається як гріх. Для нього, варвара, — це ніжне, благородне й чисте почуття, що є джерелом добра і возвеличення людини. Далі він стикається зі ще більшим злом суспільства. Відбивши напад ворожої ескадри на французький берег, герой поспішає до Парижа, щоб отримати справедливу винагороду за свій подвиг. Та замість очікуваної подяки за мужність і самовіддане служіння королю гурона чекає ув'язнення, бо наклепи й безпідставні арешти — ще одна ознака «доброчесних» порядків «цивілізованої» держави. Гурон не може збагнути, чому людину позбавляють свободи — найвищого блага, наданого їй Богом. Простодушний згадує країну свого дитинства й знову доходить висновку, що носіями добра в цьому світі є люди природи — суворі, але щирі: «їх називають варварами, тому що вони мстять ворогам, зате вони ніколи не пригноблюють друзів».
Зло стало неминучим супутником державного устрою. Ось що каже один урядовець: «Я не маю права робити добро; вся моя влада зводиться до того, що час від часу я мушу робити зло». Кульмінацією конфлікту добра і зла стає рішення Сент-Ів визволити Простодушного із в'язниці ціною свого безчестя. Нещасна дівчина змушена віддатися розпусному вельможі, щоб урятувати коханого. Вона вагається, але всі запевняють, що її вчинок не буде зрадою, а навпаки — священним обов'язком перед своїм майбутнім чоловіком. Вчинок Сент-Ів — мале зло заради великого блага. Та чи може гріх, навіть вимушений, принести добро і щастя? Складне і суперечливе питання, але мені здається, відповіддю на нього є смерть дівчини, яка не змогла знести образи і приниження, відчувати цей тягар на серці, що завжди затьмарював би її життя з коханим. На мою думку, і Простодушний не зміг би бути щасливим, знаючи, яку жертву принесла заради нього Сент-Ів. Грубі варвари виявилися більш близькими до ідеї добра, ніж освічені європейці, здатні занапастити кохання, знівечити душі чистих і прекрасних людей.
по темі:
категорія: зарубіжна література / твори за творчістю Вольтерa Марі Франсуа / проблема добра і зла в комедії Вольтера «Простодушний»
