≈коном≥чн≥ системи
—пос≥б узгодженн¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥ в умовах под≥лу прац≥ називають економ≥чною системою. ожна економ≥чна система вир≥шуЇ три проблеми.
1. ўо виробл¤ти? (як≥ товари ≥ послуги?)
2. як виробл¤ти? (« ¤ких ресурс≥в?)
3. ƒл¤ кого виробл¤ти? (’то буде њх споживати?)
” залежност≥ в≥д в≥дпов≥дей на ц≥ питанн¤ вид≥л¤ють так≥ економ≥чн≥ системи:
1. “радиц≥йна. ”с≥ три проблеми вир≥шуютьс¤, виход¤чи ≥з звичок ≥ традиц≥й (патр≥архальне господарство).
—аме на цю економ≥чну систему припадаЇ найзначн≥ша частина ≥стор≥њ людства. Ќаприклад, у —ередньов≥чн≥й ≤нд≥њ вс≥ люди под≥л¤лис¤ на касти (рем≥сники, воњни, св¤щеники тощо). Ќав≥ть розпод≥л трудових ресурс≥в в≥дбувавс¤ автоматично - профес≥¤ переходила у спадщину.
«а звичкою ≥ традиц≥Їю ц¤ економ≥чна система вир≥шуЇ питанн¤ розпод≥лу та обм≥ну продуктами. ѕереважна б≥льш≥сть при цьому зайн¤та у с≥льському господарств≥, ¤ке залишаЇтьс¤ натуральним.
2. омандна (планово-централ≥зована) (соттапd есопоту). Ќа вс≥ три питанн¤ в≥дпов≥дають державн≥ установи.
ѕрац≥вники п≥дпор¤дкован≥ тому чи ≥ншому державному чиновнику. ¬≥н, у свою чергу, виконуЇ команду б≥льш високого чиновника ≥ так до самого верху (≥мператор, ƒержплан тощо).
ѕрикладом такоњ економ≥ки може бути економ≥ка —–—– - ус¤ економ≥ка працювала ¤к одне велике п≥дприЇмство.
ƒл¤ функц≥онуванн¤ такоњ системи потр≥бна велика к≥льк≥сть керуючих та ≥нших чиновник≥в - тих, хто плануЇ, розраховуЇ ≥ перев≥р¤Ї. ” сучасн≥й економ≥ц≥ розрахувати потр≥бну к≥льк≥сть ус≥х вид≥в продукц≥њ просто неможливо, тож у —–—– розвиток планувавс¤ "в≥д дос¤гнутого" (додавалос¤ трохи до р≥вн¤, що був дос¤гнутий у попередньому пер≥од≥). ÷е призводило до пост≥йного ≥снуванн¤ деф≥циту, що став нев≥д'Їмним атрибутом плановоњ системи.
” командн≥й, ¤к ≥ у традиц≥йн≥й, економ≥чн≥й систем≥ дуже важко зм≥нити структуру виробництва, що склалас¤. јле на в≥дм≥ну в≥д традиц≥йноњ, у командн≥й економ≥ц≥ не поширене натуральне господарство.
3. –инкова (тarket есопоту). Ќа вс≥ три питанн¤ в≥дпов≥даЇ ринок:
1) "голосуванн¤м долара покупц¤";
2) конкуренц≥Їю;
3) платоспроможним попитом.
” ринков≥й економ≥ц≥ виробники в≥льн≥ в≥д влади традиц≥й, не п≥дпор¤дкован≥ державним органам. ожен вир≥шуЇ сам, що саме, в ¤к≥й к≥лькост≥ ≥ ¤к саме виробл¤ти. ¬ умовах под≥лу прац≥ продукц≥¤ виготовл¤Їтьс¤ не дл¤ власного споживанн¤ ≥ не за наказом, а дл¤ обм≥ну на ринку, тож дуже значна взаЇмозалежн≥сть людей.
Ѕатьком ринковоњ економ≥ки вважаЇтьс¤ ј.—м≥т. Ќа його думку, ринкова економ≥ка маЇ п≥дірунт¤ з трьох складових:
1) Homo oeconomicus - "людина економ≥чна", тобто незалежна,
егоњстична, рац≥ональна та ≥нформована;
2) invisible hand - "невидима рука", тобто конкуренц≥¤, ¤ка
спр¤мовуЇ егоњст≥в до найкращого результату;
3) laissez faire - принцип економ≥чного л≥берал≥зму,
невтручанн¤ держави в економ≥ку, ¤к≥й залишаЇтьс¤ скромна
роль "н≥чного вартового" (≤.Ѕентам перефразував англ≥йською
¤к "leave alone").
ожен виробник виготовл¤Ї продукц≥ю на св≥й розсуд, пр¤муючи до прибутку (Ќото oeconomicus). јле дл¤ того, щоб система працювала, потр≥бний певний р≥вень взаЇмов≥дносин окремих виробник≥в. ќкрем≥ хаотичн≥ д≥њ економ≥чних суб'Їкт≥в гармон≥зуютьс¤ за допомогою так званоњ невидимоњ руки, тобто, ринок засобом конкуренц≥њ (invisible hand) примушуЇ Ќото oeconomicus працювати саме на ≥нтереси сусп≥льства (таке враженн¤, що н≥бито цими процесами керуЇ ¤кась невидима рука). ÷ей напрочуд дивовижний механ≥зм, що спр¤мовуЇ егоњст≥в у напр¤мку сусп≥льного добробуту, здавс¤ ј.—м≥ту наст≥льки досконалим, що, на його думку, будь-¤ке втручанн¤ держави Ї абсолютно зайвим (laissez faire). ≈коном≥чна свобода Ї ≥деалом дл¤ јдама —м≥та: дл¤ того, щоб п≥дн¤ти державу до р≥вн¤ цив≥л≥зац≥њ, за його словами, потр≥бн≥ лише мир, пом≥рн≥ податки, а усе ≥нше зробить природний х≥д речей.
„иста ринкова економ≥ка сьогодн≥ зустр≥чаЇтьс¤ лише на стор≥нках п≥дручник≥в. ѕ≥сл¤ час≥в ¬еликоњ депрес≥њ держава змушена була втручатис¤ в економ≥ку дл¤ того, щоб уникати под≥бних криз; значну частку економ≥ки доводилос¤ контролювати держав≥ п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни, Ч тож маЇ м≥сце зм≥шана економ≥ка.
4. «м≥шана (т≥хеd есопоту). Ќа три питанн¤ в≥дпов≥даЇ ¤к ринок, так ≥ держава.
–еальна економ≥ка будь-¤коњ крањни не Ї традиц≥йною, командною або ринковою у чистому вигл¤д≥. ќск≥льки кожна з наведених вище економ≥чних систем не Ї ≥деальною, на практиц≥ в≥дбуваЇтьс¤ своЇр≥дний пошук "золотоњ середини". ≈коном≥ки в≥др≥зн¤ютьс¤ лише пропорц≥Їю, в ¤к≥й "зм≥шан≥" можлив≥ системи. “ак, –ад¤нський —оюз мав переважну командну економ≥ку, але ≥снував ≥ так званий "колгоспний ринок". ≈коном≥ка —Ўј переважно ринкова, але ≥снують держзамовленн¤, ƒержава бере певну участь в економ≥ц≥.
–озр≥зн¤ють дек≥лька моделей зм≥шаноњ економ≥ки: л≥беральна ринкова економ≥ка (—Ўј), соц≥ально ор≥Їнтована ринкова економ≥ка (‘–Ќ), аз≥атська модель (япон≥¤).
ѕриклад багатьох крањн св≥ту св≥дчить про ≥снуванн¤ пр¤мого звТ¤зку м≥ж економ≥чним розвитком та економ≥чною свободою. Ќайбагатш≥ крањни, ¤к правило, мають ≥ б≥льш л≥беральн≥ економ≥чн≥ системи.
—мотри другие рефераты по экономике
