√лобус ¤к модель «емл≥
√лобус Ч модель земноњ кул≥, на ¤к≥й у зменшеному вигл¤д≥ зображен≥ материки, океани Ч ≥ншими словами, поверхн¤ нашоњ планети. јбо, глобус Ч зменшена модель земноњ кул≥, ¤ка найб≥льш в≥рно ≥ наочно в≥дображаЇ форму «емл≥ ≥ сп≥вв≥дношенн¤ њњ окремих частин (материк≥в ≥ океан≥в).
√еодезичн≥ вим≥ри показали, що форма «емл≥ складна й не Ї типовою кулею. ÷е можна довести, пор≥вн¤вши велику та малу п≥вос≥ «емл≥. ¬елика п≥вв≥сь Ч в≥дстань в≥д центра планети до екватора Ч дор≥внюЇ 6 378 245 м. ћала п≥вв≥сь Ч в≥дстань в≥д центра планети до полюса Ч складаЇ 6 356 863 м. “аким чином, велика п≥вв≥сь б≥льша за малу приблизно на 22 км. ќтже, наша планета не маЇ правильних пропорц≥й, та њњ форма не схожа на жодну з в≥домих геометричних ф≥гур. “ому њй дали спец≥альну назва Ч геоњд. ÷е означаЇ Ч особлива форма, властива т≥льки «емл≥.
як ≥ географ≥чн≥ карти, глобус м≥стить генерал≥зоване картограф≥чне зображенн¤, але в≥дтворюЇ земну поверхню в њњ ортогональн≥й проекц≥њ на кулю. «авд¤ки цьому, з ус≥х картограф≥чних роб≥т глобус маЇ р¤д властивођстей, притаманних т≥льки йому.
–≥внопроњх≥жн≥сть (масштаб в≥дстаней на глобус≥ однаковий в ус≥х його частинах).
–≥вновелик≥сть (масштаб площ скр≥зь однаковий).
–≥внокутн≥сть (величина горизонтальних кут≥в м≥ж будь-¤кими двома напр¤мками на земному ел≥псоњд≥ не зм≥нюЇтьс¤ при зображенн≥ цих напр¤мк≥в на глобус≥).
÷е робить глобус незам≥нним пос≥бником при вивченн≥ географ≥њ, а також природознавства, астроном≥њ, ф≥зики й ≥н. √лобус найкращим чином в≥добрађжаЇ- ф≥гуру «емл≥ ≥ даЇ в≥рну, наочну у¤ву про нашу планету.
√лобуси класиф≥куютьс¤ под≥бно до географ≥чних карт,, оск≥льки мають р≥зний зм≥ст, масштаб, призначенн¤ тощо.
«а видовим зм≥стом вид≥л¤ють глобуси географ≥чн≥ («емл≥) та астроном≥чн≥ (ћ≥с¤ц¤, планет, небесноњ сфери).
«а масштабом розр≥зн¤ють велик≥ (1:30 000 000), середн≥ (1:50 000 000) ≥ мал≥ (1:83 000 000) глобуси. ¬елик≥ глобуси призначен≥ дл¤ демонстрац≥њ, а середн≥ ≥ мал≥ - дл¤ ≥ндив≥дуальноњ роботи.
«а зм≥стом глобуси под≥л¤ютьс¤ на ф≥зичн≥ (на них зображуютьс¤ г≥дрограф≥¤ ≥ рельЇф земноњ поверхн≥) та тематичн≥ (пол≥тичн≥, тектон≥чн≥, кл≥матичн≥ тощо).
«а призначенн¤м глобуси под≥л¤ютьс¤ на три групи: навчальн≥, науко-водов≥дников≥, попул¤рн≥ (сувен≥рн≥, подарунков≥).
¬ шк≥льному навчальному процес≥ використовуютьс¤ глобуси: на п≥дставц≥ з похилою в≥ссю, на п≥дставц≥ з часовим кругом ≥ вертикальною в≥ссю, без п≥дставки ≥ без в≥с≥.
¬с≥ вони можуть бути оздоблен≥ додатковими пристро¤ми, що полегшують користуванн¤ ними.
√еограф≥чн≥ глобуси бувають таких вид≥в: скл¤н≥ (з нанесеними контурами материк≥в ≥ градусною с≥ткою), що використовуютьс¤ при формуванн≥ пон¤тт¤ картограф≥чноњ проекц≥њ; чорн≥ (мають чорну поверхню), ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ вир≥шенн¤ р≥зноман≥тних практичних завдань з побудови с≥тки мерид≥ан≥в ≥ паралелей. ≤снують також чорн≥ глобуси з≥ вже готођвою с≥ткою мерид≥ан≥в ≥ паралелей; за њх допомогою можна вир≥шувати завданн¤ з визначенн¤ географ≥чних координат, нанесенн¤ контур≥в тощо. –озр≥зн¤ють рельЇфн≥ глобуси (на них- рельЇф земноњ поверхн≥ зображено об'Їмно), ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ п≥двищенн¤ наочност≥, але мають один недол≥к: вертикальний масштаб дуже зб≥льшено пор≥вн¤но з масштабом глобусу; роз'Їмн≥ глобуси (складаютьс¤ з двох частин), за допомогою ¤ких демонструЇтьс¤ внур≥шн¤ будова «емл≥; глобуси з внутр≥шн≥м п≥дсв≥чуван н¤м
(додаткове п≥дсв≥чуванн¤ дозвол¤Ї ви¤вити на загальногеограф≥чному фон≥ будь-¤ку ≥нформац≥ю, наприклад, пол≥тико-адм≥н≥стративний под≥л земноњ кул≥).
—мотри другие рефераты по географии
