¬еликобритан≥¤ (загальна характеристика)
¬еликобритан≥¤, Ѕритан≥¤, —получене орол≥вство ¬еликобритан≥њ ≥ ѕ≥вн≥чноњ ≤рланд≥њ (United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland) Ч держава в п≥вн≥чно-зах≥дн≥й ™вроп≥; на Ѕританських островах (остр≥в ¬еликобритан≥¤ ≥ п≥вн≥чно-сх≥дна частина острова ≤рланд≥¤, остр≥в ћен ≥ Ќормандськ≥ острови) Ќаселенн¤ Ч 59,5 млн чолов≥к (2000). јнгл≥йц≥ складають 81,5 % в≥д усього населенн¤, шотландц≥ Ч 9,6 %, ≥рландц≥ Ч 2,4 %, мешканц≥ ”ельсу Ч 1.9 %, вих≥дц≥ з ¬ест-≤нд≥њ, ѕакистану, ≤нд≥њ й ≥нших колишн≥х колон≥й складають 2,8 % јнгл≥йц≥в нараховуЇтьс¤ 27 млн чол., католик≥в Ч 9 млн чрл., мусульман Ч ≥ млн чол., пресв≥тер≥ан 800 тис. чол., методист≥в 760 тис. чол.. сикх≥в 400 тис чол., ≥ндуњст≥в 350 тис. чол. (1999 p.). «агальна площа крањни Ч 244 820 кв км
ѕлоща суш≥ Ч 241 590 кв. км, площа р≥к ≥ озер Ч 3 230 кв. км. ћ≥ське населенн¤ 89,1 % (1990 р.) ќф≥ц≥йна мова Ч англ≥йська.
¬еликобритан≥¤ складаЇтьс¤ з 4 адм≥н≥стративно-пол≥тичних частин (≥сторичних пров≥нц≥й): јнгл≥њ (39 графств, 6 метропол≥тенських графств ≥ ¬еликого Ћондона), ”ельсу (8 графств), Ўотланд≥њ (9 район≥в ≥ остр≥вноњ територ≥њ) ≥ ѕ≥вн≥чноњ ≤рланд≥њ (26 округ≥в). ќсобливий режим встановлений дл¤ острова ћен ≥ Ќормандських остров≥в. —толиц¤ Ч Ћондон
¬еликобритан≥¤ Ч конституц≥йна монарх≥¤. √лава держави Ч король (королева). «аконодавчий орган Ч двопалатний парламент (палата лорд≥в ≥ палата громад).
¬еликобритан≥¤ омиваЇтьс¤ јтлантичним океаном ≥ його мор¤ми. «алежн≥ територ≥њ: остр≥в јнгл≥¤, Ѕермудськ≥ острови, Ѕританськ≥ територ≥њ ≤нд≥йського океану, Ѕританськ≥ ¬≥рг≥нськ≥ острови, айманов≥ острови, ‘олклендськ≥ острови, √≥бралтар, ƒжерс≥, √ернс≥, остр≥в ћен, ћонтсеррат, острови ѕ≥ткерна, остр≥в —в¤тоњ ™лени, острови ѕ≥вденна ƒжордж≥¤ ≥ ѕ≥вденн≥ —андв≥чев≥ острови, острови “еркс ≥ айкос. «алежними територ≥¤ми дотепер ≥менувалис¤ заморськ≥ волод≥нн¤ ¬еликобритан≥њ; не будучи ц≥лком самост≥йними державами, вони мають значний ступ≥нь самовр¤дуванн¤, включаючи власн≥ законодавч≥ збори. ” ≤ тис. до н. Ї. територ≥ю сучасноњ ¬еликобритан≥њ засел¤ли кельти. ” ≤ ст. н. Ї. б≥льш≥сть Ѕританських остров≥в була завойована римл¤нами, а п≥сл¤ њхнього в≥дступу в VЧVI ст. Ч англосаксами. ѕ≥сл¤ нормандського завоюванн¤ јнгл≥њ (1066 р.) завершивс¤ процес*феодал≥зац≥њ, що супроводжувавс¤ пол≥тичним об'Їднанн¤м крањни й централ≥зац≥Їю державноњ влади. ” друг≥й половин≥ ’Ў ст. виник англ≥йський парламент, сформувалас¤ станова монарх≥¤. —тол≥тн¤ в≥йна 1337Ч1453 pp. ≥з ‘ранц≥Їю призвела до втрати територ≥й, завойованих у ‘ранц≥њ у XII ст. –озвиток товарно-грошових в≥дносин ≥ класова боротьба сел¤нства призвели в XV ст. до майже повноњ л≥кв≥дац≥њ особистоњ залежност≥ сел¤н. ” ход≥ в≥йни „ервоноњ й Ѕ≥лоњ тро¤нди (1455Ч1485 pp.) була значною м≥рою знищена стара знать. ѕ≥днесенн¤ нового двор¤нства (джентр≥), зв'¤заного з ринком, розвиток кап≥тал≥стичних елемент≥в в≥дкрили шл¤х до встановленн¤ абсолютизму (к≥нець XV Ч початок XVI ст.). ” XVI ст. розгорнувс¤ процес перв≥сного нагромадженн¤ кап≥талу, основу ¤кого склало обезземелюванн¤ сел¤нства. ” пер≥од –еформац≥њ (1530-т≥ pp.) створена англ≥канська церква. јнгл≥йська революц≥¤ XVII ст. забезпечила утвердженн¤ кап≥тал≥зму. Ќаприк≥нц≥ XVII ст. оформилис¤ пол≥тичн≥ парт≥њ Ч тор≥ й в≥ги (у сер. XIX ст. трансформувалис¤ в≥дпов≥дно в консервативну й л≥беральну парт≥њ). ѕродовжувалос¤ захопленн¤ колон≥й (завоюванн¤ ≤рланд≥њ почалос¤ в XII ст.). “ривала боротьба з ‘ранц≥Їю за торговельну й колон≥альну гегемон≥ю завершилас¤ в XVIII ст. перемогою ¬еликобритан≥њ; були захоплен≥ величезн≥ волод≥нн¤ в ≤нд≥њ ≥ ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥. ” результат≥ ¬≥йни за незалежн≥сть у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ 1775Ч1783 pp. 13 п≥вн≥чноамериканських колон≥й в≥докремилис¤ в≥д метропол≥њ й утворили незалежну державу Ч —Ўј. Ќаприк≥нц≥ XVIII Ч початку XIX ст. ¬еликобритан≥¤ Ч головний орган≥затор коал≥ц≥й проти революц≥йноњ, а пот≥м наполеон≥вськоњ ‘ранц≥њ. Ќаприк≥нц≥ XVIII Ч перш≥й половин≥ XIX ст. в≥дбувавс¤ промисловий переворот, у 1830-т≥ pp. утвердилас¤ фабрична система виробництва, промислова буржуаз≥¤ стала пан≥вним класом (парламентська реформа 1832 р.). ” 30-т≥ pp. законодавчо скасоване рабство в англ≥йських колон≥¤х у ¬ест-≤нд≥њ. ƒо середини XIX ст. ¬еликобритан≥¤ домоглас¤ св≥товоњ промисловоњ монопол≥њ.
” 1830Ч 1840-т≥ pp. розгорнувс¤ перший масовий революц≥йний рух пролетар≥ату Ч чартизм. ” 1868 р. створений Ѕританський конгрес тред-юн≥он≥в. ” XIX ст. ¬еликобритан≥¤, зд≥йснивши колон≥зац≥ю јвстрал≥њ, Ќовоњ «еланд≥њ, завоювавши велик≥ територ≥њ в јз≥њ й јфриц≥, завершивши захопленн¤ ≤нд≥њ ≥ ™гипту, стала найб≥льшою колон≥альною ≥мпер≥Їю. ѕосиленн¤ визвольного руху в переселенських колон≥¤х (повстанн¤ в анад≥ 1837Ч1838 pp. та ≥н.) змусило ¬еликобритан≥ю п≥ти на створенн¤ системи дом≥н≥он≥в (перший Ч анада, 1867 p.). « к≥нц¤ XIX ст. крањна втратила св≥тову промислову монопол≥ю.
¬еликобритан≥¤ Ч одна з головних учасниць ѕершоњ св≥товоњ в≥йни, у результат≥ ¤коњ вона одержала значну частину колишн≥х н≥мецьких волод≥нь в јфриц≥ й б≥льш≥сть територ≥й, в≥дн¤тих у “уреччини. ѕол≥тика Ђумиротворенн¤ї фашистських агресор≥в (ћюнхенська угода 1938 р. й ≥н.), полегшила Ќ≥меччин≥ розв'¤занн¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни, у ¤ку ¬еликобритан≥¤ вступила « вересн¤ 1939 р. ѕ≥сл¤ нападу Ќ≥меччини на —–—–, в умовах" безпосередньоњ загрози вторгненн¤ фашистських в≥йськ у ¬еликобритан≥ю, ур¤д ”. „ерч≥лл¤ п≥шов на в≥йськовий союз з —–—–. –азом з —–—– ≥ —Ўј ¬еликобритан≥¤ була одним ≥з головних учасник≥в антиг≥тлер≥вськоњ коал≥ц≥њ. ” ход≥ розпаду Ѕританськоњ колон≥альноњ ≥мпер≥њ незалежн≥сть одержали до середини 1970-х pp. майже вс≥ англ≥йськ≥ колон≥њ.
—мотри другие рефераты по географии
