Ѕ≥ограф≥њ украњнських письменник≥в: √рабовський ѕ.ј.
ѕавло јрсенович √рабовський народивс¤ 11 вересн¤ 1864р. у с. ѕушкарне на ’арк≥вщин≥ в б≥дн≥й с≥м'њ паламар¤. ¬чивс¤ в ќхтирськ≥й бурс≥ (1874 Ч 1879) та ’арк≥вськ≥й духовн≥й сем≥нар≥њ, де самотужки грунтовно знайомивс¤ з художньою класикою, таЇмно ви¤вл¤в велике зац≥кавленн¤ пол≥тичною л≥тературою, т¤гнувс¤ до обговоренн¤ актуальних сусп≥льних проблем. «а зв'¤зки з харк≥вським гуртком народницькоњ орган≥зац≥њ У„орний перед≥лФ, поширенн¤ забороненоњ л≥тератури √рабовський у 1882р. був заарештований ≥ виключений з сем≥нар≥њ. ѕеребуваючи п≥д гласним нагл¤дом пол≥ц≥њ, в≥н до кв≥тн¤ 1885р. проживав у с. ѕушкарне, безрезультатно намагаючись знайти роботу, а п≥сл¤ зн¤тт¤ нагл¤ду перењхав до ’аркова, де працював коректором газети. “ут в≥н поновлюЇ революц≥йну д≥¤льн≥сть. ”с≥ ц≥ роки, починаючи з сем≥нар≥њ, √рабовський активно займаЇтьс¤ самоосв≥тою, пробуЇ сили в л≥тературн≥й творчост≥. ” листопад≥ 1885р. √рабовського беруть на в≥йськову службу. ћ≥сце дислокац≥њ п≥хотного полку (м. ¬алки поблизу ’аркова) давало йому змогу не втрачати зв'¤зк≥в з п≥дп≥льною народницькою орган≥зац≥Їю. ѕроте невдовз≥ ¤к покара за виступ проти арм≥йського .начальства його чекало переведенн¤ до “уркестанського в≥йськового округу. —аме тод≥ жандармер≥њ вдалос¤ розкрити його участь в розповсюдженн≥ в≥дозв народник≥в; в ќренбурз≥ √рабовського заарештовують, повертають до ’аркова й ув'¤знюють. Ќа початку 1888р. в≥н був засуджений на п'¤тир≥чне засланн¤ до —иб≥ру. ѕ≥д час перебуванн¤ у в'¤зниц≥ √рабовський написав р¤д поез≥й, окрем≥ з ¤ких у зм≥неному й переробленому вигл¤д≥ ув≥йшли п≥зн≥ше до першоњ зб≥рки. “ут була також створена поема У“ек≥нкаФ. ¬ цей час молодий поет пише в≥рш≥ рос≥йською мовою Уƒрузь¤мФ (поширювавс¤ у списках серед пол≥тичних засланц≥в), У»з путевых заметокФ, поему Уѕо —ибири. »з живых впечатленийФ (1888, не зак≥нчена). ” дороз≥ до м≥сц¤ засланн¤ √рабовський знайомитьс¤ ≥ здружуЇтьс¤ з членом народовольськоњ орган≥зац≥њ Ќ. . —игидою. Ѕути разом њм довелось недовго: —игиду в≥дправили до ж≥ночоњ в'¤зниц≥ на ару (де вона загинула восени 1889р.), √рабовського Ч на поселенн¤ в Ѕалаганський округ ≤ркутськоњ губерн≥њ. ѕоет назавжди збер≥г у пам'¤т≥ образ ц≥Їњ прекрасноњ ж≥нки, мужньоњ революц≥онерки, в≥рного товариша, присв¤тивши њй р¤д в≥рш≥в. Ќа м≥сц≥ в≥дбуванн¤ покари у зв'¤зку з репрес≥¤ми самодержавства проти пол≥тичних засланц≥в √рабовський та його товариш≥ пишуть в≥домий протест У–усскому правительствуФ. ÷¤ акц≥¤ стала причиною ще одного Ч третього Ч арешту. « серпн¤ 1889 по березень 1892р. поет перебуваЇ в ≤ркутськ≥й губернськ≥й в'¤зниц≥ ≥ п≥сл¤ двох судових процес≥в терм≥н засланн¤ √рабовського зб≥льшивс¤ (з подальшим пол≥ц≥йним нагл¤дом). „ас перебуванн¤ в ≥ркутськ≥й в'¤зниц≥ був переломним дл¤ л≥тературноњ творчост≥ √рабовського. ƒ≥ставши в≥д знайомих де¤к≥ в≥домост≥ про л≥тературне житт¤ в √аличин≥, в≥н зав'¤зуЇ листуванн¤ з ≤. ‘ранком, надсилаЇ в≥рш≥ у галицьк≥ часописи (перш≥ його твори з'¤вились друком у У«ор≥Ф за 1890р.). ¬одночас поет розпочинаЇ велику перекладацьку роботу (переклад першоњ глави У™вген≥¤ ќнЇг≥наФ ќ. ѕушк≥на, фрагмент≥в У‘аустаФ √ете, в≥рш≥в народовольц¤ ѕ. якубовича та ≥н.). Ќа цей пер≥од припадаЇ написанн¤ поеми УЅур¤ткаФ (1891). –азом ≥з товаришами √рабовський був засуджений на поселенн¤ у найглух≥ших м≥сц¤х —х≥дного —иб≥ру. « к≥нц¤ 1893 до к≥нц¤ 1896р. поетов≥ довелос¤ проживати у ¬≥люйську та населених пунктах ¬≥люйського округу. Ќа засланн≥ √рабовський, використовуючи спогади тутешн≥х очевидц≥в, написав нарис-життЇпис про „ернишевського (У∆итЇ ≥ словоФ, 1895). « ¬≥люйська √рабовський надсилав у √аличину ориг≥нальн≥ й перекладн≥ в≥ршов≥ твори, статт≥ й нариси. ÷е дало можлив≥сть п≥дготувати ≥ видати у Ћьвов≥ зб≥рки ѕ. √рабовського Уѕрол≥сокФ (1894), У“вори ≤вана —урикаФ (1894, переклади), У« чужого пол¤Ф (1895, переклади св≥товоњ поез≥њ), У« п≥вноч≥Ф (1896, ориг≥нальн≥ поез≥њ та переклади). ќриг≥нальн≥ поетичн≥ твори √рабовського Ї його найвагом≥шим внеском в украњнську л≥тературу. ѕроте ними не обмежувалась д≥¤льна участь поета в л≥тературному процес≥ 90-х рр. ” галицьких виданн¤х друкувалис¤ його нариси, статт≥, зам≥тки, поетичн≥ переклади. —татт≥ √рабовського торкаютьс¤ р≥зноман≥тних проблем тогочасного громадського ≥ культурного житт¤ на ”крањн≥, в —иб≥ру та √аличин≥ (УЋист до молод≥ украњнськоњФ, У оротеньк≥ в≥стки з —иб≥р≥Ф, Уƒещо в справ≥ ж≥ночих тип≥вФ, Уƒещо до св≥домост≥ громадськоњФ, Уƒещо про осв≥ту на ”крањн≥Ф, У≈коном≥чна безвикрутн≥сть благословенноњ ѕолтавщиниФ та ≥н.). “раг≥чне житт¤ подруги поета, сп≥льниц≥ у боротьб≥ в≥дображено ним у статт≥ УЌад≥¤ остева —игида. —умна споминкаФ. „имало виступ≥в √рабовського присв¤чено актуальним проблемам л≥тератури. ÷е б≥ограф≥чн≥ нариси про видатних д≥¤ч≥в рос≥йського л≥тературного й сусп≥льного руху (Ућикола √аврилович „ернишевськийФ, Ућихайло Ћар≥онович ћихайловФ), спогади про украњнських письменник≥в (Уѕорфир ореницькийФ, У—поминки про д-ра ¬. јлександроваФ), статт≥, що м≥ст¤ть розгл¤д творчост≥ Ўевченка ≥ ѕушк≥на та м≥ркуванн¤ про њх значенн¤ (У“. Ўевченко в Ќижн≥м Ќовгород≥Ф, Ућосковськ≥ переклади твор≥в ЎевченковихФ, У“арас √ригорьевич ЎевченкоФ, Уѕам¤ти “. √. ЎевченкоФ, У пушкинскому вечеру в народной аудиторииФ; останн≥ три були надрукован≥ в тобольськ≥й газет≥ У—ибирский листокФ). ѕрот¤гом усього творчого житт¤ √рабовський зд≥йснював величезну роботу ¤к перекладач твор≥в св≥товоњ поез≥њ. ” книгах У« чужого пол¤Ф, Уƒол¤Ф, У« ѕ≥вноч≥Ф (розд≥л УѕерекладиФ), У обзаФ, в п≥дготовлен≥й, але не видан≥й зб≥рц≥ У’вил¤Ф (1899) вм≥щено переклади поетичних твор≥в ≥з 25 л≥тератур св≥ту. ”крањнською мовою завд¤ки прац≥ √рабовського зазвучали рос≥йськ≥ билини, твори ƒержав≥на, ∆уковського, ѕушк≥на, –илЇЇва, ѕолежаева, Ћермонтова, “ютчева, ќгарьова, ќ. . “олстого, урочк≥на, Ќекрасова, ƒобролюбова, ћихайлова, ћинаева, ѕлещеева, ћайкова та ≥н. √рабовському належать переклади двох поем Ѕайрона (УЎ≥льйонський в'¤зеньФ, У«амок јльваФ), двох поем Ѕернса (У’ома ЅаглайФ (в ориг≥нал≥ У“ом ќ'ЎантерФ) та У—тарчача гульн¤Ф), в≥рш≥в Ўелл≥, —аут≥, ¬ордсворта, “енн≥сона, Ћонгфелло, ≈. Ѕраун≥нг, √ете, ”ланда, √ейне, Ћенау, ‘рейл≥грата, √ервега, Ћеопард≥, Ѕеранже, √юго, ƒюпона, Ѕарб'Ї, ћетерл≥нка та ≥н. «начне м≥сце у перекладах √рабовського займають поети слов'¤нських (чеськоњ, словацькоњ, болгарськоњ, польськоњ, сербськоњ, хорватськоњ, словенськоњ, лужицькоњ), сканд≥навських (шведськоњ, норвезькоњ, ф≥нськоњ) та угорськоњ л≥тератур. ѕоет-перекладач мр≥¤в про виданн¤ украњнською мовою твор≥в угорського поета ѕетеф≥ та ≥тал≥йськоњ поетеси јди Ќегр≥. ќдним з перших на ”крањн≥ звернувс¤ √рабовський до грузинськоњ („авчавадзе, Ѕараташв≥л≥, ÷еретел≥), в≥рменськоњ (≤саак¤н, “уман¤н), естонськоњ (Ћ≥д≥¤ ойдула, рейцвальд) поез≥њ. ÷≥кавим ¤вищем Ї створенн¤ зб≥рника Уѕесни ”краиныФ (за житт¤ поета не був надрукований) Ч спроба попул¤ризац≥њ рос≥йською мовою кращих поетичних твор≥в украњнських поет≥в XIX ст. ѕереклади √рабовського (сам автор часто називав њх Упересп≥вамиФ) мають р≥зний р≥вень в≥дпов≥дност≥ ориг≥налам. Ќеустален≥сть перекладацьких принцип≥в та в≥дсутн≥сть першоджерел, спричинен≥ злигодн¤ми засланн¤, позначилис¤ на створен≥й √рабовським Уантолог≥њ св≥товоњ поез≥њФ, але не применшують њњ значенн¤, особливо дл¤ свого часу. —воЇр≥дн≥стю перекладацькоњ д≥¤льност≥ √рабовського Ї й те, що поет здеб≥льшого щедро наснажував перекладний тв≥р пафосом й ≥де¤ми власноњ творчост≥. ¬ к≥нц≥ 1896р. √рабовський д≥став змогу вињхати в якутськ Ч губернське м≥сто, де значно активн≥ше прот≥кало житт¤ пол≥тичних засланц≥в. “ут остаточно були сформован≥ зб≥рка переклад≥в Уƒол¤Ф (вийшла у Ћьвов≥ в 1897р.), а також зб≥рка ориг≥нальних ≥ перекладних поез≥й У обзаФ, над≥слана Ѕ. √р≥нченку на ”крањну ≥ видана в „ерн≥гов≥ 1898р. √р≥нченку було над≥слано й рукопис переклад≥в твор≥в украњнських поет≥в рос≥йською мовою, але вони не побачили св≥т. «начну роль в украњнському л≥тературному процес≥ в≥д≥грала написана на засланн≥ статт¤ √рабовського Уƒещо про творч≥сть поетичнуФ (У«ор¤Ф, 1897). ¬ н≥й √рабовський аргументовано спростовуЇ теор≥ю Умистецтва дл¤ мистецтваФ, обстоюЇ тенденц≥йн≥сть мистецтва, його реал≥зм, ратуЇ за прогресивний св≥тогл¤д ¤к одну з запорук створенн¤ справжньоњ л≥тератури. –озробка проблематики ц≥Їњ статт≥ своЇр≥дно продовжена √рабовським у листах до Ѕ. √р≥нченка 1897 Ч 1902 рр. ” 1899р. √рабовський зд≥йснюЇ перењзд з якутська в “обольськ, по дороз≥ робл¤чи нетривалу зупинку в ≤ркутську. ¬ “обольськ поет прибув у вересн≥ 1899р. ÷ьому м≥сту судилос¤ бути останн≥м у його житт≥. √рабовський мешкав ще в к≥лькох сус≥дн≥х населених пунктах, проте йому так ≥ не пощастило повернутис¤ на ”крањну, ¤к в≥н про це мр≥¤в. ћайже весь в≥льний час поета поглинала малооплачувана ≥ виснажлива робота (коректором у редакц≥њ, у ветеринарному управл≥нн≥, приватн≥ уроки тощо). –оки засланн¤ вкрай п≥д≥рвали його здоров'¤, в “обольську в≥н дуже хвор≥в. ѕроте й у таких умовах √рабовський не залишаЇ л≥тературноњ роботи, готуЇтьс¤ видавати з≥бранн¤ твор≥в, пише нов≥ в≥рш≥. Ќа цей пер≥од припадаЇ ≥нтенсивне, ц≥нне з ≥сто-рико-л≥тературного погл¤ду листуванн¤ √рабовського з Ѕ. √р≥нченком. ѕомер √рабовський 12 грудн¤ 1902р. у “обольську, похований зг≥дно запов≥ту на кладовищ≥ поруч з декабристами.
ƒивись також б≥ограф≥њ ≥нших украњнських письменник≥в
