Ѕ≥ограф≥њ заруб≥жних письменник≥в: ∆уль ¬ерн
∆уль ¬ерн - французький письменник-фантаст був ≥ залишивс¤ в≥рним супутником юност≥. ѕерш≥ ж романи принесли йому всенародне визнанн¤. ўойно книги французького письменника виходили друком, вони негайно перекладалис¤ багатьма мовами й поширювалис¤ в усьому св≥т≥. ∆уль ¬ерн був у розкв≥т≥ творчих сил, в≥н ще не встиг зд≥йснити й половини задуманого, коли захоплен≥ сучасники стали називати його "всесв≥тн≥м мандр≥вником", "в≥щуном", "чар≥вником", "пророком", "провидцем", "винах≥дником без майстерн≥" (заголовки статей, що з'¤вл¤лис¤ за його житт¤). ј в≥н просто задумав описати всю земну кулю - природу р≥зних кл≥матичних зон, тваринний ≥ рослинний св≥т, традиц≥њ ≥ звичањ вс≥х народ≥в планети. ≤ не просто описати, ¤к це робл¤ть географи, а вт≥лити цей задум у багатотомн≥й сер≥њ роман≥в, що њњ в≥н назвав "Ќезвичайн≥ подорож≥". ѕрацьовит≥сть ∆ул¤ Ѕерна вражаЇ масштабн≥стю. —ер≥¤ включаЇ ш≥стдес¤т три романи та два зб≥рники пов≥стей ≥ опов≥дань, виданих у 97 книгах. ” повному обс¤з≥ - близько тис¤ч≥ друкованих аркуш≥в або в≥с≥мнадц¤ть тис¤ч книжкових стор≥нок! ∆уль ¬ерн працював над "Ќезвичайними подорожами" понад сорок рок≥в (з 1862 до початку 1905 року), виданн¤ ж ус≥Їњ сер≥њ розт¤глос¤ б≥льше н≥ж на п≥вв≥ку. «а цей час зм≥нилис¤ покол≥нн¤ школ¤р≥в, дл¤ ¤ких в≥н писав своњ книги. ѕ≥зн≥ романи ∆ул¤ Ѕерна потрапл¤ли в нетерпл¤ч≥ руки син≥в ≥ онук≥в його перших читач≥в. "Ќезвичайн≥ подорож≥" у сукупност≥ - це ун≥версальний географ≥чний нарис земноњ кул≥. якщо розпод≥лити романи за м≥сцем д≥њ, то ви¤витьс¤, що в чотирьох романах описуютьс¤ кругосв≥тн≥ подорож≥, у п'¤тнадц¤тьох - крањни ™вропи, у восьми - ѕ≥вн≥чна јмерика, у восьми - јфрика, у п'¤тьох - јз≥¤, у чотирьох - ѕ≥вденна јмерика, у чотирьох - јрктика, у трьох - јвстрал≥¤ й ќкеан≥¤ й в одному - јнтарктида. р≥м того, у с≥мох романах м≥сцем д≥њ слугують мор¤ й океани. „отири романи складають цикл "роб≥нзонад" - д≥¤ розгортаЇтьс¤ на незаселених островах. ≤ нарешт≥, у трьох романах под≥њ в≥дбуваютьс¤ у м≥жпланетному простор≥. ƒо того ж у багатьох творах - не т≥льки "кругосв≥тнього" циклу - героњ мандрують ≥з крањни в крањну. ћожна сказати без переб≥льшенн¤, що стор≥нки книг ∆ул¤ Ѕерна переповнюють морськ≥ хвил≥, п≥сок пустель, вулкан≥чний поп≥л, арктичн≥ вихори, косм≥чний пил. ћ≥сце д≥њ в його романах - планета «емл¤, ≥ не т≥льки «емл¤, але й ¬сесв≥т. √еограф≥¤ ≥ природознавство сус≥дують у "Ќезвичайних подорожах" з техн≥чними й точними науками. √ероњ ∆ул¤ Ѕерна завжди подорожують. ƒолаючи величезн≥ в≥дстан≥, вони прагнуть виграти час. ƒос¤гненн¤ небувалоњ швидкост≥ вимагаЇ нов≥тн≥х засоб≥в пересуванн¤. ∆уль Ѕерн "удосконалив" вс≥ види транспорту в≥д сухопутних до у¤влюваних м≥жпланетних. …ого героњ створюють швидкох≥дн≥ машини, п≥дводн≥ й пов≥тр¤н≥ корабл≥, досл≥джують вулкани та глибини мор≥в, проникають у недоступн≥ нетр≥, в≥дкривають нов≥ земл≥, стираючи з географ≥чних карт останн≥ "б≥л≥ пл¤ми". ”весь св≥т слугуЇ њм майстернею дл¤ експеримент≥в. Ќа дн≥ океану, на незаселеному остров≥, на ѕ≥вн≥чному полюс≥, у м≥жпланетному простор≥,- де б вони не були, скр≥зь њхн¤ лаборатор≥¤, вони працюють, д≥ють, сперечаютьс¤, впроваджують у д≥йсн≥сть своњ зухвал≥ мр≥њ. ¬ особ≥ ∆. ¬ерна поЇднувалис¤ мовби к≥лька постатей. ¬≥н був справжн≥м засновником науковоњ фантастики, що ірунтувалас¤ на науков≥й в≥рог≥дност≥ й нер≥дко на науковому передбаченн≥, був чудовим майстром пригодницького роману, жагучим пропагандистом науки та њњ майбутн≥х здобутк≥в. —пираючись на пошуки науковоњ думки, в≥н зображував бажане ¤к уже зд≥йснене. ¬инаходи, що ще не набули застосуванн¤, модел≥ механ≥зм≥в, що проходили випробуванн¤, машини, що лише нам≥чалис¤ в еск≥зах, в≥н представл¤в у зак≥нченому, ≥деальному вигл¤д≥. «в≥дси - неймов≥рн≥ зб≥ги мр≥й письменника з вт≥ленн¤м под≥бних ≥дей у житт¤. јле в≥н не був н≥ "в≥щуном", н≥ "пророком". …ого героњ вир≥шували задач≥, п≥дказан≥ самим житт¤м - бурхливим розвитком промисловост≥, транспорту, зв'¤зку. Ќауково-техн≥чн≥ фантаз≥њ роман≥ста майже н≥коли не перевершували можливостей њхнього зд≥йсненн¤ на б≥льш високому ступен≥ наукового й техн≥чного прогресу. —аме в цих напр¤мках працюЇ допитлива думка героњв "Ќезвичайних подорожей". ¬инах≥дники, ≥нженери, буд≥вельники, вони споруджують прекрасн≥ м≥ста, зрошують пустел≥, знаход¤ть способи прискорювати р≥ст рослин за допомогою апарат≥в штучного кл≥мату, конструюють електричн≥ прилади, що дозвол¤ють бачити ≥ чути на значних в≥дстан¤х, мр≥ють про практичне використанн¤ внутр≥шнього тепла «емл≥, енерг≥њ сонц¤, в≥тру й морського прибою, про можливост≥ нагромадженн¤ запас≥в енерг≥њ в могутн≥х акумул¤торах. ¬они вишукують способи продовженн¤ житт¤ ≥ зам≥ни спрацьованих орган≥в т≥ла новими, винаход¤ть кольорову фотограф≥ю, звукове к≥но, автоматичну л≥чильну машину, синтетичн≥ харчов≥ продукти, од¤г з≥ скл¤ного волокна й чимало ≥нших чудових речей, що полегшують житт¤ ≥ працю людини та допомагають њй перетворювати св≥т. оли ∆уль ¬ерн писав своњ книги, јрктика ще не була завойована, полюси ще не були в≥дкрит≥, ÷ентральна јфрика, ¬нутр≥шн¤ јвстрал≥¤, басейн јмазонки, ѕам≥р, “ибет, јнтарктида майже ще не були вивчен≥. √ероњ ∆ул¤ Ѕерна зд≥йснюють географ≥чн≥ в≥дкритт¤, випереджаючи справжн≥. ѕеретворенн¤ св≥ту - головне в його творчост≥. ¬сесильний розум опановуЇ природу. ”с≥ чотири стих≥њ: земл¤, вода, пов≥тр¤, вогонь - неминуче скор¤тьс¤ люд¤м. ќб'Їднаними зусилл¤ми людство перетворить ≥ пол≥пшить планету: —аме зв≥дси започатковуЇтьс¤ життЇствердний пафос найкращих твор≥в ∆ул¤ Ѕерна. ¬≥н створив роман нового типу - роман про науку та њњ безмежн≥ можливост≥. ‘антаз≥¤ в нього подружилас¤ з наукою ≥ стала њњ нерозлучною супутницею. ‘антаз≥¤, окрилена науковими пошуками, перетворилас¤ на наукову фантастику. –азом з новим романом у л≥тературу вв≥йшов ≥ новий герой - лицар науки, безкорисливий учений, готовий в ≥м'¤ своњх творчих ≥дей, заради зд≥йсненн¤ великих над≥й зд≥йснити подвиг, п≥ти на будь-¤ку жертву. ” майбутнЇ спр¤мован≥ не т≥льки науково-техн≥чн≥ фантаз≥њ ∆ул¤ ¬ерна, але й його героњ - першов≥дкривач≥ нових земель ≥ творц≥ дивовижних машин. „ас диктуЇ письменников≥ своњ вимоги. ∆уль ¬ерн вловив ц≥ вимоги й в≥дгукнувс¤ на них "Ќезвичайними подорожами". «найти свою мету ви¤вилос¤ важче, н≥ж покласти житт¤ на њњ дос¤гненн¤. —тарший син адвоката, ∆уль ¬ерн, знав ще замолоду, що давн¤ с≥мейна традиц≥¤ вимагаЇ стати правознавцем ≥ згодом успадкувати контору батька. јле бажанн¤ юнака розходилис¤ ≥з с≥мейними спод≥ванн¤ми. ¬≥н вир≥с у приморському м≥ст≥ Ќант≥, марив морем ≥ корабл¤ми ≥ нав≥ть спробував - йому було тод≥ одинадц¤ть рок≥в - утекти до ≤нд≥њ, найн¤вшись юнгою на шхуну " орали". ќднак невблаганний батько посилаЇ його п≥сл¤ л≥цею до паризькоњ Ўколи права. ћоре залишаЇтьс¤ св≥тлою мр≥Їю, а любов до поез≥њ, театру та музики розтрощуЇ твердин¤ батьк≥вськоњ влади. Ќа догоду батьков≥, вистраждавши аби¤к диплом правознавц¤, в≥н не йде служити в адвокатську контору в Ќант≥, а обираЇ нап≥вголодне ≥снуванн¤ л≥тератора, ¤кий перебиваЇтьс¤ м≥зерними зароб≥тками - пише комед≥њ, водев≥л≥, драми, складаЇ л≥брето ком≥чних опер ≥ п≥сл¤ кожноњ черговоњ невдач≥ працюЇ з ≥ще б≥льшим азартом. ” той же час жад≥бна допитлив≥сть, захопленн¤ природничими науками змушують його в≥дв≥дувати Ќац≥ональну б≥бл≥отеку, лекц≥њ ≥ вчен≥ диспути, робити виписки з прочитаних книг, не знаючи ще, на що придастьс¤ йому ц¤ купа вс≥л¤ких дов≥док з географ≥њ, астроном≥њ, нав≥гац≥њ, ≥стор≥њ техн≥ки й наукових в≥дкритт≥в. якось - це було всередин≥ 1850-х рок≥в - у в≥дпов≥дь на умовл¤нн¤ батька в≥дмовитис¤ в≥д н≥кчемних зан¤ть ≥ повернутис¤ до Ќанту юнак р≥шуче за¤вив, що в≥н не сумн≥ваЇтьс¤ у своЇму майбутньому й до тридц¤ти п'¤ти рок≥в пос¤де в л≥тератур≥ м≥цне м≥сце. …ому виповнилос¤ 27 рок≥в. 3. безл≥ч≥ передбачень ∆ул¤ Ѕерна, що збулис¤ з б≥льшим чи меншим наближенн¤м, цей перший прогноз ви¤вивс¤ бездоганно точним. јле пошуки ще тривали. ≥лька надрукованих опов≥дань з морськоњ тематики, ¤ким сам в≥н не надавав великого значенн¤, хоча п≥зн≥ше й включив њх до своЇњ величезноњ сер≥њ, були в≥хами на шл¤ху до "Ќезвичайних подорожей". Ћише на злам≥ ш≥стдес¤тих рок≥в, переконавшись, що тепер в≥н ц≥лком п≥дготовлений, ∆уль ¬ерн став розробл¤ти нов≥ терени. ÷е було усв≥домлене художнЇ в≥дкритт¤. ¬≥н в≥дкрив дл¤ л≥тератури поез≥ю науки. ѕориваючи з ус≥м, що його колись гальмувало, в≥н спов≥стив друз¤м, що знайшов свою золоту жилу. ¬осени 1862 року ∆уль ¬ерн зак≥нчив св≥й перший роман. …ого давн≥й покровитель јлександр ƒюма порекомендував звернутис¤ до ≈тцел¤, розумного, досв≥дченого видавц¤, ¤кий п≥дшукував зд≥бних сп≥вроб≥тник≥в дл¤ юнацького "∆урналу вихованн¤ ≥ розваги". « перших же стор≥нок рукопису ≈тцель вгадав, що випадок прив≥в до нього саме того письменника, ¤кого бракувало дит¤ч≥й л≥тератур≥. ≈тцель швидко прочитав роман, висловив своњ зауваги й в≥ддав ∆юлю ¬ерну на допрацюванн¤. ”же через два тижн≥ рукопис повернувс¤ у виправленому вигл¤д≥, ≥ на початку 1863 року роман вийшов у св≥т. —ама назва - "ѕ'¤ть тижн≥в на пов≥тр¤н≥й кул≥" - не могла пройти непом≥ченою. ”сп≥х перевершив ус≥ спод≥ванн¤ й ознаменував народженн¤ "роману про науку", у ¤кому захоплив≥ пригоди поЇднуютьс¤ з попул¤ризац≥Їю знань ≥ обірунтуванн¤м р≥зних г≥потез. “ак, уже в цьому першому роман≥ про у¤влюван≥ географ≥чн≥ в≥дкритт¤ в јфриц≥, зроблен≥ з пташиного польоту, ∆уль ¬ерн "сконструював" аеростат з температурним керуванн¤м ≥ безпомилково напророкував м≥сцезнаходженн¤ тод≥ ще не в≥дкритих джерел Ќ≥лу. –оман≥ст уклав з видавцем довгостроковий догов≥р, погодившись писати по три книги на р≥к. “епер в≥н м≥г без перешкод, не думаючи про завтрашн≥й день, уз¤тись до зд≥йсненн¤ численних задум≥в. ≈тцель стаЇ його другом ≥ порадником. ” ѕариж≥ вони часто бачатьс¤, а коли ∆уль ¬ерн њде працювати до мор¤ або курсуЇ уздовж берег≥в ‘ранц≥њ, замкнувшись у "плавучому каб≥нет≥" на борту своЇњ ¤хти "—ен-ћ≥шель", вони регул¤рно обм≥нюютьс¤ листами. ≤з зап≥зненн¤м знайшовши своЇ життЇве поприще, письменник видаЇ книгу за книгою, ≥ що не роман, то шедевр. ‘антаз≥ю пов≥тр¤ну зм≥нюЇ геолог≥чна - "ѕодорож до центру «емл≥" (1864). ѕот≥м з'¤вл¤Їтьс¤ фантаз≥¤ арктична - "ѕодорож ≥ пригоди кап≥тана √аттераса" (1864-65). ѕоки читач≥ разом ≥з завз¤тим √аттерасом пов≥льно просувалис¤ до ѕ≥вн≥чного полюсу на стор≥нках "∆урналу вихованн¤ ≥ розваги", ∆уль ¬ерн створив фантаз≥ю косм≥чну - "≤з «емл≥ на ћ≥с¤ць" (1865), в≥дклавши продовженн¤ ("Ќавколо ћ≥с¤ц¤"), бо мав завершити до терм≥ну давно задуманий та оголошений у журнал≥ роман про кругосв≥тню подорож - "ѕригоди –оберта √ранта". ÷ього разу роман без ус¤коњ фантастики вир≥с до трьох том≥в! ∆уль ¬ерн ще в рукописов≥ зм≥нив заголовок, ≥ в≥н став остаточним - "ƒ≥ти кап≥тана √ранта". ѕрацюючи щодн¤ в≥д зор≥ до зор≥, з п'¤тоњ ранку до сьомоњ вечора, в≥н пор≥внюЇ себе з першероном - ломовим кон¤кою, котрий ≥ в≥дпочиваЇ у своњй же запр¤жц≥. Ќадлишок нерозтрачених сил допомагаЇ йому бадьоро т¤гти вгору до знемоги перевантажений в≥з. Ќеухильно виконуючи умови договору - три книги на р≥к! - ул≥тку 1866 року, спокушений перспективою розрахуватис¤ з≥ старими боргами, ∆уль ¬ерн беретьс¤ на замовленн¤ ≈тцел¤ за додаткову працю - "≤люстровану географ≥ю ‘ранц≥њ". ¬икористовуючи багато джерел, в≥н устигаЇ робити скрупульозний опис двох департамент≥в за тиждень, видаючи на-гора по 800 р¤дк≥в - майже п≥втора друкованих аркуш≥ на день. ≤ це не враховуючи основноњ роботи - над третьою частиною "ƒ≥тей кап≥тана √ранта", одного ≥з найчудов≥ших роман≥в, що в≥н будь-коли створював. ¬ручивши видавцев≥ св≥й п'¤тий роман, ∆уль ¬ерн вир≥шив об'Їднати уже надрукован≥ й ще не написан≥ твори у загальну сер≥ю "Ќезвичайн≥ подорож≥". „итач≥ "∆урналу вихованн¤ ≥ розваги" почали кругосв≥тнЇ плаванн¤ з 1866-го до 1868 року, коли роман "ƒ≥ти кап≥тана √ранта" вийшов окремим виданн¤м ≥ ще б≥льше додав слави ∆улю ¬ернов≥. ” цьому роман≥ кругосв≥тн¤ подорож в≥льна в≥д ус¤коњ фантастики. ƒ≥¤ розвиваЇтьс¤ вин¤тково за законами внутр≥шньоњ лог≥ки, без будь-¤ких зовн≥шн≥х пружин. ƒ≥ти вирушають на пошуки зниклого безв≥сти батька. њхн≥й батько - шотландський патр≥от, котрий не бажав примиритис¤ з тим, що јнгл≥¤ поневолила Ўотланд≥ю. Ќа думку √ранта, ≥нтереси його батьк≥вщини не зб≥галис¤ з ≥нтересами англосакс≥в, ≥ в≥н вир≥шив заснувати в≥льну шотландську колон≥ю на одному з остров≥в “ихого океану. „и мр≥¤в в≥н, що ц¤ колон≥¤ колись доможетьс¤ державноњ незалежност≥, ¤к це сталос¤ з≥ —полученими Ўтатами? “≥Їњ незалежност≥, що неминуче рано чи п≥зно завоюють ≤нд≥¤ й јвстрал≥¤? «вичайно, в≥н м≥г так думати. ≤ легко припустити, що англ≥йський ур¤д чинив кап≥танов≥ √рантов≥ перешкоди. ѕроте в≥н п≥д≥брав команду й в≥дплив досл≥джувати велик≥ острови “ихого океану, щоб знайти п≥дход¤ще м≥сце дл¤ поселенн¤. “ака експозиц≥¤. ѕот≥м лорд √ленарван, однодумець кап≥тана √ранта, випадково знаходить документ, що по¤снюЇ його зникненн¤. ≤ таким чином, кругосв≥тн¤ подорож мотивуЇтьс¤ волелюбними прагненн¤ми героњв. ј дал≥ з≥псований документ поведе хибним сл≥дом. ѕот≥м з'¤витьс¤ вчений-усезнайка, себто француз ∆ак ѕаганель, секретар ѕаризького географ≥чного товариства, почесний член ледве не вс≥х географ≥чних товариств св≥ту. „ерез його анекдотичну неуважн≥сть сюжетн≥ хитросплет≥нн¤ будуть ще б≥льше ускладнюватис¤. ѕаганель потр≥бен не лише дл¤ пожвавленн¤ д≥њ. ÷¤ людина - ход¤ча енциклопед≥¤. ¬≥н знаЇ абсолютно все. ” закапелках його пам'¤т≥ безл≥ч факт≥в, ¤к≥ в≥н буде викладати при кожн≥й зручн≥й нагод≥. јле наука не повинна в≥дриватис¤ в≥д д≥њ. –оман сповнений захопливих пригод. ≤ разом з тим, в≥н географ≥чний, це свого роду ц≥кава географ≥¤. “руднощ≥ пол¤гали в т≥м, щоб п≥знавальн≥ дан≥ не в≥докремлювалис¤ в≥д тексту, щоб д≥¤ не могла без них просуватис¤. ” таких випадках ∆ул¤ ¬ерна завжди виручала його дивовижна винах≥длив≥сть. "ѕар≥ ∆ака ѕаганел¤ ≥ майора ћак-Ќаббса" (ч. 2, гл. 4) - типовий приклад белетризац≥њ науковоњ теми: ≥сторико-географ≥чний екскурс, що займаЇ ц≥лий розд≥л, вростаЇ в саму тканину опов≥д≥. «гадаЇмо, ¤к це зроблено. ћандр≥вники прибувають до јвстрал≥њ. √еограф пов≥домл¤Ї своњм супутникам, що з 1606 по 1862 р≥к досл≥дженн¤м центральних областей ≥ берег≥в јвстрал≥њ займалос¤ б≥льше п'¤тдес¤тьох експедиц≥й. ћайор ћак-Ќаббс висловлюЇ сумн≥в. "“ак ¤ доведу вам! - вигукнув географ, ¤кий незм≥нно ставав дуже збудженим, коли йому суперечили". ”кладено знамените пар≥: ставка - караб≥н "ѕурдей, ћоор ≥ ƒ≥ксон" проти п≥дзорноњ труби ф≥рми "—екретана". ѕаганель починаЇ лекц≥ю про ≥стор≥ю досл≥джень јвстрал≥њ. ¬≥н доводить свою правоту, назвавши ≥мена с≥мдес¤тьох мандр≥вник≥в. ≤нтерес слухач≥в ѕаганел¤, а разом з ними ≥ читач≥в, зростаЇ усе б≥льше в м≥ру того, ¤к перел≥к досл≥дник≥в наближаЇтьс¤ до домовленоњ к≥лькост≥. ѕод≥бн≥ белетристичн≥ прийоми ∆уль ¬ерн кожного разу вар≥юЇ, коли йому необх≥дно ввести в≥дступ з науковоњ чи ≥сторичноњ тематики. ¬≥н волод≥Ї ум≥нн¤м захоплювати читач≥в нав≥ть такими, здавалос¤ б, сухими предметами, ¤к опис пристроњв ≥ взаЇмод≥њ деталей машин ≥ технолог≥њ обробки х≥м≥чного продукту. —екрет пол¤гаЇ в ум≥нн≥ зв'¤зувати в один сюжетний вузол усп≥х або невдачу будь-¤кого задуму геро¤ з витвором його рук - роботою машини або отриманн¤м того ж х≥м≥чного продукту ("ƒвадц¤ть тис¤ч льЇ п≥д водою", "“аЇмничий остр≥в" ≥ ≥н.). ” середовищ≥ персонаж≥в "Ќезвичайних подорожей" ми знаходимо представник≥в ус≥х людських рас, що включаЇ б≥льш≥сть нац≥й, дес¤тки нац≥ональностей, народностей та племен. √алере¤ образ≥в ∆ул¤ ¬ерна, що включаЇ к≥лька тис¤ч персонаж≥в - населенн¤ ц≥лого м≥ста! - дивовижно багата за етн≥чним складом. ” цьому в≥дношенн≥ з ∆улем Ѕерном не може зр≥вн¤тис¤ н≥¤кий ≥нший письменник. …ого ворож≥сть до расових забобон≥в виразно проступаЇ нав≥ть у самому вибор≥ позитивних персонаж≥в, що представл¤ють пор¤д з Ївропейц¤ми й американц¤ми народи колон≥альних ≥ залежних крањн. ўоб далеко не ходити за прикладами, згадаЇмо, ¤кою шл¤хетн≥стю ≥ чутт¤м людськоњ г≥дност≥ над≥лений п≥вденноамериканський ≥нд≥анець “алькав. ∆уль ¬ерн сп≥вчував пригнобленим народам. ¬икритт¤ рабовласництва, колон≥альних грабеж≥в, винищувальних загарбницьких воЇн - пост≥йний мотив "Ќезвичайних подорожей". —атиричн≥ випади проти британськоњ колон≥альноњ пол≥тики ми знаходимо й у "ƒ≥т¤х кап≥тана √ранта". јвстрал≥йський хлоп'¤к “ол≥не, ¤кий одержав у школ≥ першу нагороду з географ≥њ, упевнений, що англ≥йц¤м належить ус¤ земна кул¤. "ќт ¤к викладають географ≥ю в ћельбурн≥! - вигукуЇ ѕаганель.- ѕодумати т≥льки: ™вропа, јз≥¤, јфрика, јмерика, ќкеан≥¤ - усе, увесь св≥т належить англ≥йц¤м! ƒо д≥дька! ѕри такому вихованн≥ ¤ розум≥ю, чому туб≥льц≥ п≥дкор¤ютьс¤ англ≥йц¤м". « найб≥льшим обуренн¤м автор говорить про так зван≥ резервац≥њ - найб≥льш упосл≥джен≥ й глух≥ райони, в≥дведен≥ дл¤ кор≥нного населенн¤ јвстрал≥њ. "ќпанувавши крањну, англ≥йц≥ викликали на допомогу колон≥зац≥њ убивство. ∆орстокост≥ були неймов≥рн≥. ¬они поводилис¤ в јвстрал≥њ так само, ¤к у ≤нд≥њ, де загинуло п'¤ть м≥льйон≥в ≥ндус≥в, так само, ¤к у апськ≥й област≥, де з м≥льйона готтентот≥в збереглос¤ т≥льки сто тис¤ч". ѕ≥знавальний матер≥ал, зосереджений у "ƒ≥т¤х кап≥тана √ранта", ¤к ≥ в ≥нших романах ∆ул¤ ¬ерна, звичайно, не справив би такого враженн¤, ¤кби вс≥ ц≥ описи, м≥ркуванн¤, екскурси не спл≥талис¤ з нам≥рами ≥ справами героњв. Ћюди в≥др≥зн¤ютьс¤ тут незвичайною моральною чистотою, ф≥зичним ≥ щиросердим здоров'¤м, ц≥леспр¤мован≥стю, з≥бран≥стю, не знають н≥ лицем≥рства, н≥ розрахунку. —м≥ливц¤м, ¤к≥ в≥р¤ть в усп≥х своЇњ справи, вдаЇтьс¤ будь-¤кий, найважчий задум. “овариш виручаЇ товариша з халепи. —ильний приходить на допомогу слабкому. ƒружба м≥цн≥Ї в≥д суворих випробувань. Ћиход≥њв завжди викривають, ≥ вони несуть покаранн¤ за своњ злочини. —праведлив≥сть завжди тр≥умфуЇ, мр≥¤ завжди зд≥йснюЇтьс¤. ќбрази вигаданих героњв вил≥плен≥ так рельЇфно, що запам'¤товуютьс¤ на все житт¤. —каж≥мо, той же ∆ак ѕаганель - хто не знаЇ цього дивака-вченого? ‘анатик науки, "ход¤ча енциклопед≥¤", в≥н завжди пересипаЇ серйозн≥ м≥ркуванн¤ забавними жартами й см≥шними вит≥вками. …ому властиве невигубне почутт¤ гумору. –азом з тим в≥н приваблюЇ см≥лив≥стю, добротою., справедлив≥стю. ѕ≥дбадьорюючи своњх супутник≥в, ѕаганель не перестаЇ жартувати нав≥ть у часи знегод, коли йдетьс¤ про житт¤ ≥ смерть. ” роман≥ це - центральна постать. Ѕез нењ розпалас¤ б ус¤ композиц≥¤. ѕоруч з ним - шотландський патр≥от √ленарван, ¤кий робить усе можливе й неможливе, щоб розшукати по ледь вловних сл≥дах, свого волелюбного сп≥вв≥тчизника, кап≥тана √арр≥ √ранта. —ильним ≥ мужн≥м характером, що розкриваЇтьс¤ в д≥њ ≥ загартовуЇтьс¤ в боротьб≥ ≥з суворими випробуванн¤ми, над≥лен≥ й юн≥ героњ ∆ул¤ ¬ерна. ќдин з них - –оберт √рант. ƒл¤ г≥дного сина в≥дважного шотландц¤ ц≥лком природним Ї щиросердий порив - викликати на себе пересл≥дуванн¤ вовк≥в, щоб вр¤тувати в≥д загибел≥ своњх друз≥в. Ўл¤хетним ≥ чесним люд¤м, учасникам експедиц≥њ √ленарвана, протистоњть волоцюга й авантюрист јйртон, висаджений на безлюдний остр≥в за своњ злод≥¤нн¤. ÷ей загублений остр≥вець, що лежить на 153∞ зах≥дноњ довготи ≥ 37∞ 1ћ п≥вденноњ широти, позначений на сучасних географ≥чних картах ¤к риф ћар≥¤-“ереза. ‘ранцузи ≥менували його островом “абором. «в≥дси й неуважн≥сть ∆ака ѕаганел¤, що забув другу назву острова. Ќа “абор≥, або риф≥ ћар≥¤-“ереза, жили нов≥ –об≥нзони - кап≥тан √рант ≥з двома матросами. ≤ тут же залишитьс¤ на самот≥ спокутувати злочини перед власною сов≥стю його колишн≥й боцман јйртон. «дичав≥лого јйртона згодом знайдуть колон≥сти, ¤к≥ створили зразкову трудову комуну на у¤влюваному остров≥ Ћ≥нкольн≥ - у 15 мил¤х в≥д “абору. ” роман≥ "“аЇмничий остр≥в" (1875) звод¤тьс¤ сюжетн≥ л≥н≥њ "ƒ≥тей кап≥тана √ранта" ≥ "ƒвадц¤ти тис¤ч льЇ п≥д водою" (дол¤ Ќемо). “аким чином, ус≥ три романи утвор¤ть трилог≥ю - ос¤йну триглаву вершину в г≥рському ланцюз≥ "Ќезвичайних подорожей". “вори ∆ул¤ Ѕерна послугували справ≥ цив≥л≥зац≥њ ≥ прогресу в усьому св≥т≥. Ќа його романах виховувалис¤ покол≥нн¤ юних читач≥в. ќкрилена наукою фантаз≥¤ будила розуми дл¤ майбутньоњ д≥¤льност≥. ¬идатн≥ вчен≥, винах≥дники, мандр≥вники з вд¤чн≥стю згадували, що юнацьке захопленн¤ ∆юлем ¬ерном допомогло њм знайти покликанн¤, а ≥нод≥ нав≥ть наштовхувало на в≥дкритт¤. ћинуло к≥лька дес¤тил≥ть. Ќаука випередила чимало см≥ливих жульверн≥вських фантаз≥й. "Ќаутилус" кап≥тана Ќемо ≥ "јльбатрос" –обура-«авойовника не запаморочать тепер голову жодному школ¤рев≥. Ѕудь-¤кому хлопчиков≥ легко по¤снити, чому не можна в≥дправитис¤ на ћ≥с¤ць у гарматному ¤др≥ й чому помил¤вс¤ письменник, коли говорив про стан невагомост≥ на "нейтральн≥й" зон≥, де прит¤ганн¤ ћ≥с¤ц¤ ≥ «емл≥ взаЇмно вр≥вноважуютьс¤. ¬игадан≥ ∆улем ¬ерном машини здаютьс¤ тепер допотопними. «астар≥ли його науков≥ ≥дењ. ѕотребують виправленн¤ нав≥ть географ≥чн≥ описи. ” св≥т≥ в≥дбулос¤ ст≥льки зм≥н, наука дос¤гла значноњ могутност≥. јле слава ∆ул¤ ¬ерна не потьм¤н≥ла в≥д часу. “вори талановитого письменника, ¤к ≥ ран≥ше, залишаютьс¤ молодими. Ќе стар≥ють ≥ не знец≥нюютьс¤ героњ "Ќезвичайних подорожей", њхн¤ в≥двага, дерзанн¤, подвиги. ≤ не в т≥м його основна заслуга, що в≥н передбачив п≥дводний корабель, ав≥ац≥ю, звукове к≥но, далекоб≥йну артилер≥ю ≥ т.д., а у тому, котрий зум≥в знайти нового позитивного геро¤, що вт≥лив у соб≥ багато рис людини завтрашнього дн¤. «ахоплюють, хвилюють справи героњв ≥ њхн≥ зд≥йсненн¤. ÷им значною м≥рою ≥ по¤снюЇтьс¤ величезна й дос≥ попул¤рн≥сть кращих роман≥в ∆ул¤ ¬ерна. «а тиражами й к≥льк≥стю переклад≥в в≥н ≥ нин≥ - один ≥з найулюблен≥ших попул¤рних письменник≥в. …ого читають скр≥зь, куди проникаЇ друковане слово. ” р≥зних крањнах з'¤вл¤ютьс¤ все нов≥ й нов≥ виданн¤ твор≥в ∆ул¤ ¬ерна, п'Їси, ф≥льми, ц≥л≥ сер≥али за сюжетами "Ќезвичайних подорожей". ѕрих≥д косм≥чноњ ери ознаменував вищий тр≥умф письменника, ¤кий передбачав штучн≥ супутники й м≥жпланетн≥ перельоти з «емл≥ на ћ≥с¤ць. оли рад¤нська косм≥чна ракета вперше передала на «емлю фотограф≥њ зворотноњ сторони ћ≥с¤ц¤, одному з "потойб≥чних" м≥с¤чних кратер≥в було присвоЇне ≥м'¤ "∆уль ¬ерн". ратер ∆уль ¬ерн примикаЇ до ћор¤ ћр≥њ...
ƒивись також б≥ограф≥њ ≥нших заруб≥жних письменник≥в
