Крилаті вислови
Ломикамінь
Образне уживання цього слова (на означення творчості великої української поетеси Лесі Українки) пов'язане з її поезією «Уривки з листа» (цикл «Кримські відгуки», 1897), де так описується ця рослина:
Аж ось на шпилі,
На гострому, сірому камені блиснуло
щось наче пломінь.
Квітка велика, хороша пелюстки свіжі
розкрила,
І краплі роси самоцвітом блищали на дні.
Камінь пробила вона, той камінь, що все
переміг,
Що задавив і могутні дуби,
І терни непокірні.
Квітку ту вчені люди зовуть Saxifraga,
Нам, поетам, годиться назвати її — ломикамінь
І шанувать її більше від пишного лавру.
Це він [С. Мержинський] перший порівнює Лесю з квіткою ломикаменя і каже, що її поезія, якої ніхто і ніколи не задушить, пробивається вогненно-червоною квіткою крізь кам'яну товщу свого часу і жорстокість тодішнього життя (Б. Яковлєв, Ломикамінь (рецензія на кн. О. Дейча «Ломикамень»).
Дивись інші крилаті вислови
