“раг≥зм життЇвоњ дол≥ ћ.’вильового та його героњв
им дл¤ ”крањни був ћикола ’вильовий? „им дл¤ нього була ”крањна? Ѕез запереченн¤ ≥ без сумн≥ву можна сказати, що ”крањна була його житт¤м. ’вильовому судилас¤ одна з найтраг≥чн≥ших доль в ≥стор≥њ украњнського письменства XX ст. ¬≥н був переконаним комун≥стом, але доклав багато зусиль дл¤ в≥дродженн¤ украњнськоњ нац≥њ та њњ культури, дл¤ боротьби за незалежн≥сть ”крањни,
керуючи такою орган≥зац≥Їю, ¤к ¬≥льна академ≥¤ пролетарськоњ л≥тератури (¬јѕЋ≤“≈). јрешт його товариша ћ. ялового, ¤кий був
першим президентом ¬јѕЋ≤“≈, зруйнував в≥ру письменника у правильн≥сть комун≥стичних ≥дей, ¤ких в≥н дотримувавс¤ ≥ на ¤к≥ покладав своњ над≥њ. як казав ћ. ’вильовий: Ђјрешт ялового Ч це
розстр≥л ц≥лоњ √енерац≥њї. “рагед≥¤ письменника була в тому, що його над≥њ ≥ прагненн¤ на той час стосовно ”крањни та њњ майбутнього так ≥ не зд≥йснилис¤. ¬се, до чого в≥н прагнув, до чого прикладав
сили, було даремними зусилл¤ми.
Ќе позбавлен≥ траг≥зму ≥ твори ћ. ’вильового. …ого героњ, ¤к ≥ в≥н сам, пережили в житт≥ багато розчарувань. Ќаприклад, героњн¤ його новели Ђ ≥т у чобот¤хї, товариш ∆учок, була стриманою людиною, переповненою ≥де¤ми, але, начитавшись книжок про комун≥зм, вона розум≥Ї, що можна стати людиною, ¤ка буде вир≥шувати дол≥ ≥нших людей. «в≥дси ≥ починаЇтьс¤ руйнуванн¤, душ≥ ц≥Їњ ж≥нки. ≤ хоч вона намагаЇтьс¤ бути корисною сусп≥льству, але це вже не та людина.
” наступн≥й новел≥ ћ. ’вильового Ђя (–омантика)ї ми спостер≥гаЇмо вже ≥нше руйнуванн¤ людськоњ душ≥. √оловний герой цього твору розриваЇтьс¤ м≥ж в≥рн≥стю своњм ≥де¤м ≥ власною сов≥стю. Ђяї Ч це чек≥ст, ¤кий вважаЇ, що може зм≥нити св≥т, вбиваючи людей, ¤к≥ н≥бито не в≥рн≥ ≥де¤м тогочасного сусп≥льства. јле з кожним постр≥лом в ≥ншу людину герой вбиваЇ у соб≥ все те найкраще, що було у ньому. « одного боку, в≥н розум≥Ї, що вбивство Ч це страшний гр≥х (особливо, коли вбиваЇш р≥дну мат≥р), але з ≥ншого боку Ч герой не може в≥дступити в≥д ≥дењ, в ¤ку св¤то ≥ щиро в≥рить, бо це було б зрадою самому соб≥. ≤ чим дужче в≥н заглиблюЇтьс¤ у свою справу, тим б≥льше пад≥нн¤ його душ≥ ми спостер≥гаЇмо.
—мотри другие рефераты по литературе
