Про шандаря
Ой пити би горілочку, ой пити би, пити;
Ой прийшлося шандареві з Делятина іти.
Ой положу на віконце горіхову гранку;
Прийшов шандар з Делятина, бо має коханку.
Ой піп іде до церковці та на хвалу Божу,
А шандар ся відзиває: - Та й я вам поможу!
- Ой піп службу відправляє та людей жегнає,
А шандар си став на хори, апостол читає.
Ой люде ся проступили та стали у кутки,
А він любку за ручечку, повів через сутки:
- Ой ходімо, моя мила, та на торговицю
Та будемо попивати мед та й сливовицю. -
Ой як прийшов Николайко до своєї хати:
Ані ключів, ані жінки нема коло хати.
А він пішов до сусіди, зачав ся питати:
- Ци нема тут меї жінки, нема коло хати?
- Вони його притримують:
- Просимо сідати!
- Він зняв шапку, поклонився:
- Йду далі шукати.
- Ой іди ж ти, Николайку, та на торговицю,
Ой там жінка із шандарем п'є мед, сливовицю.
- Ой пішов же Николайко попід голиночки
- Лежить шандар до постелі голий, без сорочки.
Ой пішов же Николайко попід віконниці
- Лежить жінка до постелі гола, без спідниці.
А він пішов до жидівки та й взяв їй казати:
- Дай, жидівко, сокирочки, двері відрубати. -
Взяв сокиру у жидівки, розрубав верії...
Забрав річі шандарськії до фільватерії!
Ой зачали за Николов у погоню бічи:
Завернули Николайка: - Неси назад річі!
- У покою піп Николу на смерть сповідає,
А у другім його жінка ручки си ломає.
- Любі мої єгомосцю, щось маю казати:
- Ци мож мене із шандарем разом поховати?
- Ой молода молодице, не мож то зробити:
Уже шандар тиждень гниє, ти будеш рік жити.
категорія: усна народна творчість / пісні-балади / Про шандаря
