Йшли корови із діброви
Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Виплакала карі очі,
Край козака стоя.
«Ой куди ж ти од'їжджаєш,
Сизокрилий орле,
А хто ж мене та без тебе
До серця пригорне?»
«Пригортайся, дівчинонько,
К другому такому,
Та не кажи тії правди,
Що мені самому».
«Як же мені, козаченьку,
Правди не казати –
Він пригорне, поцілує
Та й стане питати».
Нема в саду соловейка -
Нема щебетання,
Нема мого миленького –
Не бере й гуляння.
Хилітеся, густі лози,
Відкіль вітер віє;
Дивітеся, карі очі,
Відкіль милий їде.
Хилилися густі лози
Та вже й перестали;
Дивилися карі очі
Та й плакати стали.
категорія: усна народна творчість / пісні про кохання / Йшли корови із діброви
