Українські народні прислів`я та приказки
Життя та властивості людини
Красиві, Погані, Сердиті:
Не краса красить, а розум.
Не шукай красоти, а шукай доброти.
З красивого лиця води не пити.
Краса до пори, до часу.
З лиця води не пити, аби вміла пироги пекти.
Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
Такий гарний, що аж гидко дивиться.
З такою пикою тільки людей лякать.
Ну й пика: сама цеглини просить.
Ніс, так ніс, як через Дніпро міст.
Нічого дзеркало винить, як пика погана.
Як гляне, то й молоко кисне.
Жив би й тихо, та від людей лихо.
На сердитих воду возять.
Хто з великим серцем, нехай їсть борщ із перцем.
У сердитого й серце дурне.
Людина сердита, що посудина розбита.
Чорта не бійся, а від лихого чоловіка тікай.
Ну й сердитий — мабуть, на молодику родився.
Не сердься, бо печінка лопне.
Гнів людину сушить.
Хто кого поза очі лає, той того й боїться.
Молоді лаються — тішаться, а старі лаються — бісяться.
Пушить його на чім світ стоїть.
Двоє сваряться — то винен розумний.
Розпорощалась, як квочка на яйцях.
Очі грають, а зуби скакають.
Зла іскра поле спалить і сама згине.
Зверху святий та Божий, а всередині на чорта схожий.
Ангельський голосок, та чортова думка.
Хоч розірвався, а не піддався.
Живуть, як собака з кішкою.
Злий плаче од злості, а добрий од радості.
Сердиться, що не тим боком корова почухалась.
Як гляне, так і ліс в'яне.
Сам на ладан дише, а на другого яму копа.
Жив собакою — і околів псом.
Простий, як свиня, а лукавий, як гадюка.
Словом, як листом, стеле, а ділом, як голками, коле.
Добрий, як баранчик, а по-вовчому виє.
Слівці з маслом, та думка чортова.
Дивись інші прислів`я та приказки
