Українські народні прислів`я та приказки
Життя та властивості людини
Уперті, Вередливі, Задерикуваті, Нахабні, Насмішкуваті:
Уперся, як кілок у тин.
Хоч кіл на голові теши, а він своє.
Кого слово не бере, то хоч шкуру здери, а він своє.
Він уже сім літ на одній дудці грає.
Не такі його гладили, та й то не поладили.
Кругом їздили: саньми й возом зачіпали, а він — як пень.
Посадить його на лопату та й винести за хату.
Уперся та й став, як поперек горла кістка.
Ти йому — стрижене, а він тобі — смалене.
Упертий, як пень: хоч дрова на йому коли.
Уперся, як бик.
Бач, нас не слухав — і тиждень спину чухав.
З ним тяжко жить, бо йому й чорт не вгодить.
Не командуй мною, як чорт болотом.
Вередуєш, як старець гривнею.
Баба з воза — кобилі легше.
Язиком мели, а рукам волі не давай.
Осою лізе у вічі.
Пристав, як смола до п'яти.
Куражиться, як голий на їжакові.
Не дражни собаки, так і гавкать не буде.
Задору вистачає, а сили чортма.
Язиком хоч ноги лижи, а руки коротше держи.
Пусти свиню за стіл, а вона лізе й на стіл.
Дай волі на ніготь, а він візьме на лікоть.
Привикла собака за возом, то й за саньми біжить.
Подобався кобилі ремінний батіг.
їсть, як їржа залізо.
Із себе шкуру віддам, тільки пропади ти з нею.
Свиня тільки рило просуне, тоді вже й сама пролізе.
Не за тебе п'ють, не кажи й здоров.ч
Наткнувся рилом на кулак.
Проситься на берег, а лізе у воду.
Кричить, ніби чорт із нього лико дере.
Нахабу б'ють по нюху, а не помагає, то й по вуху.
Хто з других кепкує, той перший заплаче.
Старайтесь, хлоп'ята, помрете, так з музикою поховаємо.
Пішла душа по руках, значить у чорта буде.
Навели на гріх та й покинули на сміх.
У насмішника зуби зверху.
Скалозубів ніхто не любить.
Дивись інші прислів`я та приказки
