Українські народні прислів`я та приказки
Життя та властивості людини
Брехливі:
Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.
Скільки ніг у гадюки, стільки правди в брехуна.
Бреше, як Сірко на вітер.
Бреше й оком не моргне.
Бреше, як пише.
Бреши, бреши, та знай кінець.
Бреши, бреши, та знай лад.
Як ступне, так і збрехне.
Як не брехне, так не дихне.
Про те не бреше, чого не видума.
Бреше, як вовну чеше.
Хай побреше — йому легше.
Це той міст, що брехунів хапа за хвіст.
Брехунові не ймуть віри, коли й правду каже.
Він раз на рік правду каже, та й то кається.
Він завжди правду каже, коли не бреше.
Так бреше, аж вуха в'януть.
Так плутає, що й сам кінця не знайде.
Так бреше, хоч святих винось і сам тікай.
Люди набрехали, а нам віри не ймуть.
Бреше, як по воді бреде.
Довго думав, та кругло й збрехав.
У багатослів'ї не без пустослів'я.
У брехуна язик і до вух дістає.
Нехай бреше, аби не вкусив.
Не подививсь у святці, та бух у дзвін.
Дзвону багато, а правди мало.
Торохтить язиком, як об стіну горохом.
Бреше й у землю не дивиться.
Старий, як пес, а бреше, як цуценя.
Це той, що одним пострілом сорок сім качок б'є.
Гуде, як вітер у порожній димар.
Ти ближче до діла, а вона — про козу білу.
Брехливий собака й на вітер гавкає.
Хто багато бреше, той багато божиться.
Поневолі баба клянеться, коли бреше.
Дивись інші прислів`я та приказки
