Українські народні прислів`я та приказки
Побут
Питво:
Де п'ють, там і ллють.
Ану за вино, чи не скисло воно.
Воду п'ють, а голова з похмілля болить.
Сидиш у ряду — рядову й пий.
Не винце, так пивце, аби мокре було.
Джерельна вода — не біда.
Пий воду до дна, вона не зведе з ума.
Скільки води не пий — п'яний не будеш.
Вода — мати, а хміль — батько.
Не хвали пиво розливши, а хвали розпивши.
То не диво, що дядько зварив пиво.
Аз п'ю квас, а де побачу пиво, не пройду мимо.
Пить пиво, а не брагу; любить дівку, а не бабу.
На пиво вино — вредне воно, а на вино пиво — лий сміло.
По козацькому звичаю, п'ють горілку до чаю.
Зібравши миски, наливай чарки.
Поставивши тарілки, дайте по чарці горілки.
П'ють для людей, а їдять для себе.
Горілка єсть — хазяїну честь.
Від чарочки вина не заболить голова.
Як п'ють, то минають, а як б'ють, то з мене починають.
Пішла горілка по животу, як брехня по селу.
Вип'єм, серце, тут, бо на тім світі не дадуть.
Погано п'ється, коли в чарці зостається.
Наш Хома п'є до дна.
Вип'єм сміліш, щоб було веселіш.
Хто не п'є до дна, той не бажає добра.
По чарці, по чарці, та вп'ять по п'ять, та всім по сім.
Чоловік не скотина — більше відра не вип'є.
Горілка з ніг валить.
Хто по повній випива, той під тином спочива.
Випий три та вуса протри.
Горілочка, як дівочка: попробуєш, то ще схочеш.
Пить до дна — не бачить добра.
Де чарка, там і сварка.
Горілка — не дівка, здоров'ю злодійка.
Дивись інші прислів`я та приказки
