Українські народні прислів`я та приказки
Гумор
Жарт, нісенітниця й таке інше:
Бий бика, що не дає молока.
Твоїм би медом та нас по губах.
Не біда, що зайшла в двір, а біда, що не виженеш.
Буває, солодко з'їси, а гірким відригується.
Не все котові Масниця, прийде й Великий піст.
Скільки, кобило, не скакай, а в хомуті прийдеться буть.
Дивиться вподовж, а живе впоперек.
Вхопив шилом патоки.
Ваші грають, а наші ридають.
Пропав карбованець ні за копійку.
Чим чорт не шуткує.
На дурного вся надія, а він взяв та й порозумнішав.
Кому крутиться, тому й мелеться.
Було б болото, а чорти будуть.
Аби шия, ярмо буде.
Трава лопух, а від неї живіт опух.
Де чорт не орав, там він і сіять не буде.
У всякої Федорки свої одговорки.
До пива їсться, а до слова мовиться.
Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе.
Перше ти мене повози, а потім я на тобі покатаюсь.
Ні дать, ні взять, ні покинуть.
Мітить у п'яти, а попада в ніс.
Таки вдалось свині на неботлянуть.
Чорного кобеля не вимиєш добіла.
Не любо — не слухай, а брехать не мішай.
їдять та мажуть, а нам не кажуть.
Ласкаве слово лучче карбованця.
Бить — не б'є, а тільки острашку дає.
Кажи сміло, від чого в пупі заболіло,
Що сам бачив, те й тобі розказав.
Була під вінцем — і діло з кінцем.
Нащо на того гнівиться, хто нас не боїться.
Прости мене, моя мила, що ти мене била.
І хочеться, і колеться, і матінка не велить.
Краще бути молотком, ніж наковальнею.
У нашого командира — ні капелюха, ні мундира.
На гривеник покупки, а на карбованець крику.
І злодія не було, а батька вкрадено.
Так то так, та з хати як.
Перемелеться — борошно буде.
Був би ліс, а сокира буде.
Жили ж старі дурні — поживуть і молоді.
Засохне, як на собаці.
Нем'яте тіло попало в діло.
Хоч він і свиня, а все-таки чоловік.
За морем тепліш, а в нас веселіш.
Наша сестра із вашого брата.
Не до поросят свині, коли саму смалять.
Понімає, як свиня в апельсинах.
Хто, як знає, так і тачає.
Через край пила й п'яна не була.
Зачепився за пень та й простояв цілий день.
Усе готово, тільки хомут надіть.
Недавно осліп, а нічого не бачить.
Тільки що помер, а вже й неживий.
Чудеса в решеті: дірок багато, а вилізти нікуди.
І дурень кашу зварить: було б пшоно та вода.
Не святі ж горшки ліплять.
Найшов чорт калатало, та й сам йому не рад.
Вимила ложки, та вилила в борщ.
Гарна мама, та не наша.
Купи та й лупи.
Кому, як угодно, а ми — як знаєм.
Хто чим відає, той так і обідає.
Ніхто не відає, як хто обідає.
По своєму ліжку простягай і ніжку.
Сухарі й варені їсти можна.
На голові чиряк, а він на ногу шкутильга.
Якби з вашої руки та куль муки.
У нас так ведеться, що хата віником мететься.
Діло не в особі, а що є в торбі.
Нам тільки хліба дай, а розжуєм самі.
Передні колеса коняка везе, а задні самі котяться.
Бараняча шапка на баранячій голові.
Як часто за шапку береться, так не скоро піде.
Чим би дитина не бавилась — аби не плакала.
Живемо часом із квасом, а порою з водою.
Нема хліба — їж пироги.
Жартуй, та знай міру.
Дивись інші прислів`я та приказки
