Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
«ображенн¤ роб≥тничого руху в пов≥ст≥ ≤.‘ранка "Ѕорислав см≥Їтьс¤"
ѕроза ≤. ‘ранка Ї найвищим дос¤гненн¤м у л≥тератур≥ XIX стол≥тт¤, бо в н≥й автор торкнувс¤ зовс≥м нових тем, ¤ких ще не було у творах попередник≥в. як в≥домо, майже вс≥ пов≥ст≥ ≥ романи украњнських письменник≥в розпов≥дали про житт¤ сел¤нства, з б≥льшою або меншою повнотою розкривали його б≥ди й радощ≥, мр≥њ та спод≥ванн¤. ≤. ‘ранко теж писав про мешканц≥в галицького села, але в≥н першим звернув увагу на новий клас, народжений п≥сл¤ скасуванн¤ кр≥пацтва, Ч пролетар≥ат. ” √аличин≥, на Ѕатьк≥вщин≥ письменника, перех≥д до кап≥тал≥стичних в≥дносин ставс¤ ран≥ше, н≥ж у –ос≥њ, Ч п≥сл¤ революц≥њ 1848 року. ” 70Ч80 роки роб≥тничий рух на заход≥ вже почав формуватис¤, ≥ ц≥лком природно, що ≤. ‘ранко не м≥г обминути ц≥Їњ теми, ¤к≥й присв¤чена пов≥сть ЂЅорислав см≥Їтьс¤ї.
Ѕорислав Ч це невеличке м≥стечко, де було знайдено нафту й побудовано перш≥ промислов≥ п≥дприЇмства. —юди кидаЇ дол¤ головного геро¤ Ч Ѕенед¤ —иницю, разом з ¤ким читач знайомитьс¤ з умовами житт¤ ≥ прац≥ р≥пник≥в. ÷е й становить перший важливий мотив твору. ап≥тал≥зм несе з собою жорстоку експлуатац≥ю, злиденне ≥снуванн¤ роб≥тник≥в, моральне виродженн¤ багатьох ≥з ≤ них, хто не зум≥в протисто¤ти бездушним законам гонитви за наживою.
—трашн≥ картини безправ'¤ постають ≥з розпов≥дей побратим≥в. ап≥тал≥сти обкрадають, зневажають р≥пник≥в, довод¤чи њх до в≥дчаю, ¤кий, у свою чергу, штовхаЇ ображених на злочинний шл¤х.
“ак, до кривавоњ помсти вдаЇтьс¤ ѕрийдевол¤, чи¤ кохана стала жертвою п≥дприЇмц≥в-розпусник≥в. ¬иношують плани розправи з кап≥тал≥стами брати Ѕасараби. “обто протест проти експлуатац≥њ вже назр≥ваЇ, але ж це ще не той роб≥тничий рух, ¤кий м≥г би довести до перемоги.
ƒругий мотив у пов≥ст≥ пов'¤заний з прагненн¤ми Ѕенед¤ —иниц≥ внести у стих≥йн≥ д≥њ роб≥тник≥в елементи орган≥зованост≥, ц≥леспр¤мованост≥. ¬≥н намагаЇтьс¤ переконати побратим≥в у переваз≥ чесноњ боротьби за своњ права, але без сл≥поњ помсти. Ѕенедьо готуЇ страйк р≥пник≥в, орган≥зовуЇ касу взаЇмодопомоги, ¤ка б дала можлив≥сть роб≥тникам вижити, ¤кщо протест зат¤гнетьс¤.
” твор≥ Ї к≥лька еп≥зод≥в, де згуртован≥ пролетар≥ постають потужною силою Ч Ђбуреюї, з ¤кою п≥дприЇмц≥ просто не можуть не врахуватис¤. Ќа жаль, н≥ Ћеон √аммершл¤г, н≥ √ерман √ольдкремер не зрозум≥ли серйозност≥ нам≥р≥в своњх роб≥тник≥в. асу було викрадено, страйк з≥рвано, Ч отже, чесний ≥ в≥дкритий план Ѕенед¤ проваливс¤. Ѕасараби переконалис¤ у своњй правот≥: боронити права гноблених можна лише кривавими методами. ƒосить невт≥шний висновок. ћен≥ здаЇтьс¤, що й сам ‘ранко був засмучений розвитком под≥й у твор≥. ћожливо, цим по¤снюЇтьс¤ той факт, що пов≥сть залишилас¤ без зак≥нченн¤. ѕисьменник-гуман≥ст не хот≥в миритис¤ з жорсток≥стю можливоњ революц≥њ ≥ в≥дмовивс¤ в≥д њњ змалюванн¤. ј сюжет пов≥ст≥ ЂЅорислав см≥Їтьс¤ї неухильно наближавс¤ до повстанн¤. ≤стор≥¤ це п≥дтвердила. ћожна лише дивуватис¤ вм≥нню ‘ранка зазирнути у майбутнЇ. Ќа перших етапах розвитку кап≥тал≥зму Ч дикоњ гонитви за наживою Ч в≥н в≥дчув
непримиренн≥сть двох клас≥в, побачив глибоку пр≥рву м≥ж ними. ўоб подолати њњ, обом потр≥бн≥ розум, терпл¤ч≥сть, взаЇморозум≥нн¤ ≥ справедлив≥сть. “ак, може, пов≥сть ЂЅорислав см≥Їтьс¤ї була певною пересторогою щодо майбутнього кровопролитт¤? ƒо нењ треба було прислухатис¤ представникам пан≥вних верств ≥ кер≥вникам роб≥тничого руху.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю ≤вана ‘ранка
