Ўк≥льний тв≥р:
∆анров≥ особливост≥ роман≥в ƒостоЇвського
–озум≥нн¤ ƒостоЇвським сутност≥ мистецтва було причиною створенн¤ особливих форм реал≥стичноњ творчост≥. “вори ƒостоЇвського - св≥доцтво того, що в≥н поЇднував у соб≥ ¤к митець силу ген≥ального психолога, ≥нтелектуальну глибину мислител¤ та пристрасн≥сть публ≥циста. ” творах письменника реал≥стичн≥ сцени страждань поЇднуютьс¤ з ф≥лософською символ≥кою, публ≥цистичн≥ газетн≥ факти - з фантастикою, лог≥чн≥ абстрагован≥ категор≥њ - з ≥нтуњтив≥стськими елементами, ƒостоЇвський збагатив жанр реал≥стичного роману XIX стол≥тт¤ новими художн≥ми особливост¤ми. ”люблений метод письменника - з≥брати велику к≥льк≥сть своњх героњв в одне м≥сце та змусити розкриватис¤ њх образи у з≥ткненн≥ почутт≥в та ≥дей, н≥би без втручанн¤ автора-опов≥дача. –оманам ƒостоЇвського був властивий пол≥фон≥зм ¤к метод художнього мисленн¤. ѕри цьому дос¤галось, з одного боку, в≥дчутт¤ численност≥ сп≥вбес≥дник≥в, з ≥ншого - окрем≥сть кожного голосу, що в≥в свою тему самост≥йно, майже р≥вноправно з голосом автора. ” межах злочинно-авантюрного сюжету поставали глибинн≥ ≥деолог≥чн≥, соц≥ально-ф≥лософськ≥ проблеми. —ам≥ злочинн≥ сюжети роман≥в ƒостоЇвського несли не просто ≥нформативну функц≥ю, але й, вт≥люючи об'Їктивн≥ закони тогочасного сусп≥льства, в≥дображали художню концепц≥ю ƒостоЇвського, його св≥тогл¤д. «лочин, ¤к крайн≥й ступ≥нь порушенн¤ сусп≥льних норм, в≥дображав траг≥чну сутн≥сть д≥йсност≥ та соц≥альн≥ протир≥чч¤. ’арактери героњв розкривалис¤ ѕереважно у найгостр≥ш≥ моменти, коли все накопичене ними у попередньому житт≥ раптом виливалос¤ у екстраординарний вчинок. Ќеоч≥куван≥, нав≥ть не виправдан≥ спочатку д≥њ персонаж≥в письменник мотивуЇ глибоко прихованими психолог≥чними причинами, на¤вн≥стю у людськ≥й натур≥ р≥зноб≥чних взаЇмовиключних пот¤г≥в та пристрастей. Ќезвична динам≥чн≥сть композиц≥њ, в≥дчутт¤ катастроф≥чност≥ того, що д≥Їтьс¤, драматична напружен≥сть у розвитку конфл≥кт≥в, експресивн≥сть написанн¤ ви¤вилис¤ вражаючим художн≥м в≥дкритт¤м, що чудово слугувало мет≥ в≥дображенн¤ найскладн≥ших морально-психолог≥чних та соц≥ально-ф≥лософських проблем. ƒостоЇвський зум≥в передати у художн≥х образах не т≥льки пот≥к под≥й, людських доль, духовну боротьбу, але ≥ траг≥чн≥ конфл≥кти у духовному житт≥ сусп≥льства. ” своњх ≥нтелектуальних романах ƒостоЇвський майстерно малював найгостр≥ш≥ поЇдинки думок, траг≥чних з≥ткнень ≥дей та св≥тогл¤д≥в. ”люблена письменником форма спов≥д≥ героњв, що про¤вл¤лас¤ у д≥алоз≥ з духовним противником, дос¤гала нещадноњ в≥двертост≥, ви¤вл¤ла траг≥чну д≥алектику глибинних почутт≥в та думок персонаж≥в.
“ворам ƒостоЇвського, написаним у жанр≥ роману, найменш властива еп≥чно спок≥йна манера опов≥д≥. ѓм притаманна гострота чисто драматичних жанр≥в та багатство художн≥х образ≥в.
по тем≥:
категор≥¤: заруб≥жна л≥тература / твори за творч≥стю ‘едора ƒостоЇвського / жанров≥ особливост≥ роман≥в ƒостоЇвського
