Ўк≥льний тв≥р:
ќсобливост≥ драматичного конфл≥кту в п'Їс≥ √. ≤бсена "Ћ¤льковий д≥м"
ўо стало причиною такого великого ≥нтересу Ївропейц≥в до твору ≤бсена? ј що такий спалах був, можемо довести хоч би перел≥ком постановок п'Їси у р≥зних крањнах. ” головн≥й рол≥ на сцену виходили легендарн≥ —ара Ѕернар, ≈леонора ƒузе, ¬≥ра ом≥саржевська. ¬истава мала шалений усп≥х, театри вињжджали з нею на гастрол≥. “≥льки у —получених Ўтатах јмерики п'Їсу не зрозум≥ли.
Ќавколо твору норвезького драматурга точилас¤ жвава, а часом агресивна, дискус≥¤. ≤бсена звинувачували у прославленн≥ ж≥нки, ¤ка заради своЇњ гордин≥ порушуЇ багатов≥ков≥ моральн≥ ц≥нност≥, залишаЇ д≥тей, що то Ї заклик до руйнац≥њ св¤тих с≥мейних засад, що то Ї виправданн¤ дезертирства тощо. ” Ќ≥меччин≥ вимагали переробити к≥нц≥вку, ≥ автор був змушений переписати останню сцену: тут Ќора останньоњ мит≥ вир≥шуЇ залишитис¤ у родин≥, в≥дмовл¤ючись в≥д свого задуму.
„ому ж "родинна п'Їса" викликала такий бурхливий ≥нтерес? «м≥ст њњ здаЇтьс¤ простим: Ї дуже пор¤дна буржуазна с≥м'¤, де чолов≥к ≥ ж≥нка в≥рн≥ одне одному ≥ Ї любл¤чими батьками. ¬≥н робить все, щоб родина не знала матер≥альних нестатк≥в. ¬она прикрашаЇ собою власний салон ≥ маЇ величезний усп≥х у "св≥т≥". “ака соб≥ Ѕарб≥ у спец≥ально дл¤ нењ зробленому будиночку. јле у њњ минулому Ї "к≥ст¤к у шаф≥". ƒавно, коли њњ чолов≥ков≥ потр≥бна була медична допомога ≥ не вистачало кошт≥в на л≥куванн¤, вона звернулас¤ за позикою до лихвар¤ рогстада. Ќа њњ борговому лист≥ повинен був розписатис¤ ¤к гарант њњ батько, що саме вмирав тод≥. ≤ б≥долашна ж≥нка п≥дробила його п≥дпис, та ще й датувала його к≥лькома дн¤ми по смерт≥ батька. “епер рогстад шантажуЇ њњ цим документом, пише листа њњ чолов≥ку. Ќеспод≥вано, п≥сл¤ розмови з фру Ћ≥ппе, рогстад в≥ддаЇ крим≥нальний доказ, але вр¤тувати ситуац≥ю вже не можна: занадто вже багато всього довелос¤ передумати й пережити колишн≥й л¤льц≥, що нарешт≥ стала людиною.
–≥ч у тому, що Ќора не хоче б≥льше бути ж≥нкою-л¤лькою, але бути просто ж≥нкою вона ще не готова. ≤ вона йде з дому, в≥д родини, щоб знайти своЇ м≥сце у людськ≥й сп≥льнот≥ незалежно в≥д вол≥ будь-¤коњ ≥ншоњ людини.
÷≥каво, що той гн≥в, т≥ колюч≥ слова, ¤ких не пожал≥в дл¤ коханоњ дружини ’ельмер, здаЇтьс¤, мотивован≥ не тим, про що в≥н каже, а можлив≥стю розголосу. ƒругий лист в≥д рогстада повн≥стю зм≥нюЇ його настр≥й: л¤лькою знову можна бавитис¤. .
јле н≥чого в житт≥ повернути не можна, ¤к би нам цього не хот≥лос¤...
” атмосфер≥ "к≥нц¤ стол≥тт¤", коли саме пов≥тр¤ було наелектризоване ¤кимсь передчутт¤м майбутн≥х величезних зрушень, родинна ≥стор≥¤ сприймалас¤ ¤к заклик до духовного бунту, до визволенн¤ особистост≥ ≥ була сп≥взвучна настро¤м демократичноњ аудитор≥њ ус≥х Ївропейських крањн, тим б≥льше –ос≥њ, що жила напередодн≥ революц≥њ 1905 року, "...п≥д т≥Їю безтурботн≥стю ж≥нки-дитинки ≥ л¤лечки, ¤ка вс¤ св≥титьс¤ нањвною рад≥стю житт¤, в≥дчувалас¤ можлив≥сть глибоких ≥ сильних почутт≥в, ¤к≥ скоро перерод¤ть Ќору ≥ разом ≥з стогонами в≥дчайдушноњ скорботи вирвуть промови полум'¤ного протесту, од¤гнуть образ у барви траг≥чн≥" ("Ќовое врем¤", 19 вересн¤ 1904 р.)
по тем≥:
категор≥¤: заруб≥жна л≥тература / твори за творч≥стю √енр≥кa ≤бсенa / oсобливост≥ драматичного конфл≥кту в п'Їс≥ √. ≤бсена "Ћ¤льковий д≥м"
