Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
ќбраз ж≥нки ¤к уособленн¤ люд¤ност≥ й н≥жност≥ (за новелою "Ўаланда в мор≥", роману "¬ершники") (≤II вар≥ант)
—еред ус≥х людських закон≥в Ї один невмирущий у своњй благородност≥ Ч закон жертви. ¬с≥ ми б≥льшою чи меншою м≥рою жертвуЇмо люд¤м щось своЇ: час, знанн¤, любов... “а Ї у св≥т≥ найвища самопожертва, що не маЇ жодного аналога, це Ч материнство. ћати не лише даруЇ дитин≥ св≥й час ≥ безмежну любов, не лише допомагаЇ вижити, вона в≥ддаЇ все житт¤, всю себе, кожну мить сердечноњ теп
лоти. ≤ немаЇ дл¤ матер≥ б≥льшого гор¤, ¤к пережити смерть дитини, а тим б≥льше вбивство д≥тьми один одного.
јле житт¤ часто буваЇ жорстоким, ≥ в силу р≥зних обставин д≥ти стають найлют≥шими ворогами, м≥ж ¤кими розриваЇтьс¤ б≥дна мати. √ромад¤нська в≥йна початку минулого стол≥тт¤ забрала син≥в у тис¤ч≥ матер≥в, а ще тис¤ч≥ принесла б≥ль в≥д спостереженн¤ того, ¤к заради ¤кихось примарних ≥дей сини вбивають один одного. ∆ахлива трагед≥¤ братовбивства не була р≥дк≥стю п≥д час громад¤нськоњ в≥йни, тому знайшла в≥дтворенн¤ у багатьох творах, присв¤чених зображенню под≥й того кривавого пер≥оду. “ак, у новел≥ ћ. ’вильового Ђћатиї в≥дтворено почутт¤ матер≥, що розриваЇтьс¤ м≥ж своњми двома синами ≥ не може збагнути, що сталос¤ з њњ д≥тьми, чому вони хочуть убити один одного.
ўе траг≥чн≥шу долю родини змалював ёр≥й яновський у своЇму роман≥ Ђ¬ершникиї. ѕисьменник показав, ¤к в≥йна, що в≥дбуваЇтьс¤ в межах одн≥Їњ нац≥њ, може стати в≥йною в межах родини, колись дружноњ ≥ великоњ. ѕеред читачем постаЇ трагед≥¤ родини ћус≥¤ ѕоловц¤, п'¤теро син≥в ¤кого в складн≥й пол≥тичн≥й обстановц≥ громад¤нськоњ в≥йни ви¤вилис¤ виразниками р≥зних класово непримиренних груп, ≥ ¤к насл≥док Ч зустр≥лис¤ в кривав≥й с≥ч≥ п≥д омпан≥њвкою ¤к лют≥ вороги.
Ќа в≥дм≥ну в≥д ’вильового, ёр≥й яновський прид≥л¤Ї небагато уваги зображенню почутт≥в матер≥, чињ д≥ти стали ворогами. Ќавпаки, письменник дуже скупими штрихами змальовуЇ постать староњ ѕоловчихи. ¬ новел≥ ЂЎаланда в мор≥ї автор подаЇ њњ портрет, немов р≥зьблений з гран≥ту, бо м≥стить лише два означенн¤ ≥ пор≥вн¤нн¤: Ђ...одежа на н≥й в≥¤лась, мов на кам'¤н≥й, вона була висока ≥ строга, ¤к у п≥сн≥...ї. ÷ей скупий портрет може розпов≥сти про риси вдач≥ матер≥ п'¤тьох син≥в, про њњ моральну силу ≥ велику волю. ¬она виступаЇ Ђма¤ком невгасимоњ силиї. «овс≥м не випадково ёр≥й яновеький пор≥внюЇ ѕоловчиху з≥ скелею: Ђ...мати сто¤ла на чол≥ родини...мов скел¤ в шторм≥ї. √овор¤чи про шторм, автор нат¤каЇ на бурхливе житт¤, в ¤кому так важко г≥дно всто¤ти на ногах. —уворим рисам зовн≥шност≥ ѕоловчихи письменник протиставл¤Ї ж≥ночу н≥жн≥сть њњ душ≥, що з особливою силою розкриваЇтьс¤ в њњ монолоз≥-голос≥нн≥.
” своЇму твор≥ ёр≥й яновський в≥дтворив усю складн≥сть ситуац≥њ, що склалас¤ в ”крањн≥ п≥д час громад¤нськоњ в≥йни. ¬ образ≥ староњ ѕоловчихи письменник показав горе вс≥х матер≥в, чињ д≥ти гинули за чињсь ≥нтереси, вбивали один одного за чињсь примарн≥ ≥дењ, забуваючи про ≥стинн≥ ц≥нност≥ ≥ св¤тий родинний обов'¤зок.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю яновського ёр≥¤
