Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
√ероњчний характер образ≥в поеми “араса Ўевченка Ђ√айдамакиї
Ќайб≥льшим ≥ найвизначн≥шим твором у ранн≥й творчост≥ “араса Ўевченка Ї ≥сторична поема Ђ√айдамакиї. њњ ≥сторична основа Ч сел¤нське повстанн¤ на ѕравобережн≥й ”крањн≥ 1768 року Ч ол≥њвщина, одне з найб≥льших повстань украњнського народу проти польсько-шл¤хетського гнобленн¤. √оловний герой твору Ч повсталий народ. Ђ√айдамакиї Ч поема полум'¤ного, гр≥зного народного гн≥ву, породженого соц≥альною ≥ нац≥ональною кривдою:
...«амучен≥ руки
–озв'¤зались Ч ≥ кров за кров,
≤ муки за муки!
√айдамаки Ч це, стверджуЇ поет, героњ, орли. ¬они нещадн≥ й непримиренн≥ у своЇму всенародному визвольному порив≥, у в≥дплат≥ панам за запод≥¤н≥ кривди, знущанн¤:
як смерть люта, не вважають
Ќа л≥та, на вроду...
..ƒе пройдуть Ч земл¤ горить,
ров'ю п≥дпливаЇ.
ќбраз повсталого народу конкретизуЇтьс¤ в поем≥ в трьох героњчних постат¤х Ч яреми √алайди, ћаксима «ал≥зн¤ка та ≤вана •онти. ќбраз яреми-наймита, а згодом повстанц¤-гайдамаки маЇ реальну основу, хоч у його створенн≥ велика роль належить творч≥й у¤в≥. ярема постаЇ ¤к типовий образ повстанц¤-гайдамаки, учасника всенародноњ в≥йни проти польсько-шл¤хетського пануванн¤, у ньому вт≥лен≥ кращ≥ риси народного характеру. ¬≥н сповнений ненавист≥, лютого гн≥ву до ворог≥в ≥ прагне помститис¤ њм за вс≥ кривди. ÷е почутт¤ приводить ярему в гайдамацький заг≥н ћаксима «ал≥зн¤ка, де в≥н своЇю мужньою безкомпром≥сною повед≥нкою здобуваЇ загальну шану. ≤з наймита, над ¤ким знущаЇтьс¤ хаз¤њн-корчмар, ярема перетворюЇтьс¤ на гр≥зного месника, стаЇ незламним борцем за народну волю й права. ¬≥н буваЇ страшний у своЇму праведному гн≥в≥:
ј ярема Ч страшно гл¤нуть Ч
ѕо три, по чотири так ≥ кладе.
” героњчному план≥ змальовано в поем≥ й ватажк≥в повстанн¤ Ч ћаксима «ал≥зн¤ка та ≤вана •онту. «ал≥зн¤к Ч ватажок повстанн¤, патр≥от, улюбленець народних мас. √айдамаки шанують та уславлюють його: Ђ” нас один старшина Ч батько ћаксимї. ¬≥н ви¤вл¤Ї високу мужн≥сть у бою, особистим прикладом запалюЇ повстанц≥в на боротьбу. ÷е Ч щира душа, в≥н живе ≥нтересами народу, кровно з ним пов'¤заний.
«мальовуючи боротьбу украњнського народу в минулому, Ўевченко прагнув збудити почутт¤ нац≥ональноњ г≥дност≥ у своњх сп≥вв≥тчизник≥в. Ќарод повинен знати свою ≥стор≥ю, тому великий украњнський поет ≥ наголошуЇ на повчальних уроках ол≥њвщини:
—лухайте, щоб д≥т¤м пот≥м розказать,
ўоб ≥ д≥ти знали, внукам розказали,
як козаки шл¤хту т¤жко покарали.
ƒивись ≥нш≥ твори за творч≥стю “араса Ўевченко
