Ой чиї ж то воли
Ой чиї ж то воли
По горі ходили?
«Ой то ж того чумаченька,
Що ми втрьох любили».
Що перша любила -
Правду говорила,
А друга любила -
Перстень подарила,
А третя любила -
Білу постіль слала,
Білу постіль слала
Та й причарувала,
Як летіла зозуленька,
Через сад кувала...
Ой на горі жито,
І в долині жито, -
Під білою березою
Чумаченька вбито;
Ой убито, вбито,
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько прикрито.
Приходить дівчина
З карими очима,
Та підняла китаєчку -
Та й заголосила...
Приходить другая,
Та вже не такая -
Та підняла китаєчку,
Та й поцілувала...
Приходить ще й третя
З рубленої хати:
«Було б тобі, вражий сину,
Нас трьох не кохати!»
«Ой Боже ж мій, Боже,
Де мій милий дівся?
Ой чи його звірі з'їли,
Чи він утопився?..
Якби звірі з'їли,
То б ліси шуміли;
Якби утопився,
То б Дунай розлився...»
категорія: усна народна творчість / чумацькі пісні / oй чиї ж то воли
