рилат≥ вислови
ƒ≥ла незабутн≥ д≥д≥в наших
÷итата з поеми “. √. Ўевченка Ђ≤ мертвим, ≥ живим...ї (1815):
я ридаю, ¤к згадаю
ƒ≥ла незабут≥
ƒ≥д≥в наших. “¤жк≥ д≥ла! -
якби њх забути,
я оддав би веселого
¬≥ку половину.
оли Ўевченко ридав, згадуючи д≥ла незабутн≥ д≥д≥в наших, ≥ готов би в≥ддати веселого в≥ку половину, щоби њх забути,Ч д. ул≥ш попросту плюЇ на т≥ д≥ла ≥ на всю нашу минувш≥сть (≤ ‘ранко. ’уторна поез≥¤ ѕ. ј. ул≥ша).
ƒивись ≥нш≥ крилат≥ вислови
