Крилаті вислови
Житейське море
Образне визначення складності суспільного життя з його боротьбою, тривогами, поразками й успіхами, що зустрічається в багатьох літературних мовах. Уподібнення життя бурхливому морю виникло, мабуть, в епоху великих географічних відкриттів кінця XV—XVI ст., коли мореплавство відігравало величезну історичну роль.
У новітні часи вислів набув значного поширення. Так, в «Енеїді» І. П. Котляревського читаємо:
Як вибралися на чисте поле,
Еней з покійничком прощавсь,
Сказав: «О жизнь! Бурхливе море,
Xто цілий на тобі оставсь»?..»
У XIX ст. популярні були «Пригоди, почерпнуті з моря житейського» (1848—1863) російського письменника О. Ф. Вельтмана. Назву «Житейське море» має одна з найкращих комедій класика української драматургії І. К. Тобілевича (Карпенка-Карого).
Житейське море кидало ним, як тільки хотіло — суворо, безжалісно, жорстоко. Хвилі житейського моря не раз односили човен творця на небезпечну скелю; каламутний шум з гребеня хвиль перебризкував через голову піснетворця і, танучи біля самих ніг його, сичав по-гадючому, стікав і розпливався (П. Тичина, К. Г. Стеценко).
Дивись інші крилаті вислови
