ƒ≥вчино кохана, здорова була
- ƒ≥вчино кохана, здорова була!
„и вже ж ти, серденько, мене забула?
- «абула, забула, голубе сивий!
„ом же ти, м≥й милий, не справедливий?
¬≥дк≥ль ти прињхав, Ѕог тебе знаЇ,
ј моЇ серденько тебе кохаЇ.
охаЇ, не знаЇ, чий же ти будеш;
ћоже, ти, серденько, мене забудеш.
- ƒ≥вчино кохана, нащо питаЇш?
’≥ба ти серденька мого не знаЇш?
я тебе люблю, любити в≥к буду
≤ тебе, дружино, не позабуду.
≤ в тебе, ≥ в мене кар≥њ оч≥,
’од≥мо до попа темноњ ноч≥;
Ќехай нам... нехай нам що-небудь скаже,
Ѕ≥леньким рушничком рученьки зв'¤же.
≤ в тебе, ≥ в мене кар≥њ оч≥,
’од≥мо до попа посеред ноч≥;
Ќехай нам... нехай нам зв'¤же п≥п руки,
ўоб не було нам б≥льше розлуки.
категор≥¤: усна народна творч≥сть / п≥сн≥ та романси нев≥домих автор≥в / д≥вчино кохана, здорова була
