На городі верба рясна
На городі верба рясна...
Там стояла дівка красна.
Хорошая та вродлива,
її доля нещаслива.
її доля нещаслива –
Нема того, що любила.
Нема його та й не буде -
Розраяли вражі люди.
Розраяли-розсудили,
Щоб ми в парі не ходили.
А ми в парі ходить будем,
Дружка дружку любить будем.
Та підемо у лісочок
На жовтесенький пісочок.
Там сядемо - оддишемо,
Дрібні листи напишемо.
Дрібні листи напишемо
Та до батька одішлемо.
Нехай батько не турбує,
Нам віночків не купує.
категорія: усна народна творчість / пісні про кохання / На городі верба рясна
