”крањнськ≥ народн≥ присл≥в`¤ та приказки
ѕобут
ѓжа:
ƒобр≥ в≥ст≥, ¤к кажуть њсти.
Ѕатька й мат≥р забудеш, а њсти Ч н≥коли.
“реба думать ≥ гадать, чим би кишки своњ напхать.
” робочого чолов≥ка в живот≥ й долото згорить.
Ќа ласий кусок знайдетьс¤ куток.
–от болить, а жив≥т њсти велить.
„ерево не дерево Ч роздаЇтьс¤.
ƒома њж, що хочеш, а в гост¤х, що дадуть.
њж, поки рот св≥ж, а то ¤к зав'¤не, то н≥хто й не загл¤не.
Ќе вечер¤вши легше, а повечер¤вши Ч краще.
ћлин меле водою, а чолов≥к живе њдою.
який за столом, такий ≥ за роботою.
—коро њсть, скоро й робить.
’л≥б Ч над усею њжею пан.
–иба Ч вода, ¤года Ч трава, а хл≥б Ч усьому голова.
ѕал¤ниц¤ Ч хл≥бова сестриц¤.
∆итн≥й хл≥б Ч пирог≥в д≥д.
’л≥б Ч батько; вода Ч мати.
Ѕез сол≥, без хл≥ба Ч немаЇ об≥да.
ѕироги Ч не вороги.
Ќе гарна хата вуглами, а гарна пирогами.
” нас, по-вашому, пироги з кашею.
ƒе пир≥г ≥з грибами, там ≥ ми з руками.
Ѕорщ та каша Ч њжа наша.
Ѕорщ Ч усьому голова.
ўо до чого, а борщ до хл≥ба.
Ѕорщ без каш≥ Ч уд≥вець; каша без борщу Ч вдова.
÷ей суп т≥льки надме пуп.
—уп Ч хоч голову мий.
” цьому супов≥ циган купавс¤ (чорний).
¬≥д кул≥шу й н≥г не поколишу.
¬оду вари, вода буде; пшоно вари Ч каша буде.
¬≥вс¤на каша сама себе хвалить, а гречану люди хвал¤ть.
«аварив кашу Ч не жал≥й масла.
ƒо борщу пан, а до м'¤са сам.
ƒешеве м'¤со Ч поганий борщ.
ѕерше м'¤со Ч свинина; перша риба Ч линина.
“ел¤че м'¤со Ч п≥вм'¤са.
як ковбаса та чарка, то минетьс¤ ≥ сварка.
якби ковбас≥ крила, то найкращою птицею була б.
«а хл¤ки нема под¤ки.
ћ'¤со недовари, а рибу Ч перевари.
–ибка без хл≥ба Ч бридка.
–иба не хл≥б, ситий нею не будеш.
ѕоњси рибки, нап'Їшс¤ водички, а њсти попросиш.
—т≥льки смаку, ¤к у печеному раку.
—пасиб≥ за рибу, а за раки нема под¤ки.
Ќе розбивши крашанки, не спечеш ¤Їчн≥.
ƒе кис≥ль, там ¤ й с≥в.
ис≥ль зуб≥в не псуЇ.
ис≥лю завжди м≥сце буде.
¬ареники Ч Ѕож≥ хваленики: вс¤ке хвале, та не вс¤ке варе.
Ѕлагодареники за вареники: каш≥ не њв, борщу не бачив.
—ало не велика слава, а все ж ласощ≥.
ƒе сало шкварчить, там людей кишить.
√≥рка редька, та њд¤ть; погано замужем, та йдуть.
” п≥ст редьку за хв≥ст.
–едьчин хв≥ст на ¬еликий п≥ст.
–едьку можна њсти з панами, а спати йти ≥з свин¤ми.
Ќе радий хр≥н тертушц≥, а проте на кожн≥й танцюЇ.
„орний мак, та смачний, а редька б≥ла, та г≥рка.
Ќе вродив мак Ч перебудем так.
—≥м рок≥в мак не родив ≥ голоду не зробив.
Ћущать ор≥хи дл¤ пот≥хи.
ќр≥хи Ч д≥вчач≥ вт≥хи.
≤з медом ≥ чоб≥т добрий.
≤з медом ≥ долото згризеш.
ќдн≥Їњ ¤годи не нањсис¤.
алина сама себе хвалить, що з медом добра.
√риби ростуть у л≥с≥, а в м≥ст≥ њх знають.
√риби Ч не хл≥б; ¤годи Ч не трава.
√арний ананас, та не дл¤ нас.
—ливка Ч слинка.
ягода винна Ч њда дивна.
≤з посту не мруть, а в≥д обжорства дохнуть.
—мачного потрошку, щоб животик не бол≥в.
—олодка њда (њжа) Ч животу б≥да.
ўось за лихо стало, чи в≥д круп≥в, чи в≥д сала.
–≥ж, њж, ламай ≥ нам давай.
¬≥д гарного об≥ду й вечер¤ буде.
ѕоњмо, под¤куЇмо, ¤к що, то й завтра прийдемо.
ƒивись ≥нш≥ присл≥в`¤ та приказки
