ќй та зажурились стр≥льц≥ с≥чов≥њ
ќй та зажурились
—тр≥льц≥ с≥чов≥њ,
як «бруч-р≥чку переходили,
ўо ст≥льки народу
¬пало за свободу,
¬сто¤ти не було сили.
ќй та зажурились
—тр≥льц≥ с≥чов≥њ,
—тали др≥бн≥ сльози лити:
Ѕуде ворог кл¤тий
Ѕатьками орати,
ћатер¤ми волочити.
ќй не т≥шс¤, враже,
ўо весь край, то ваше!
ўе живе стр≥лецька слава.
¬ернутьс¤ ще т≥њ
—тр≥льц≥ с≥чов≥њ,
¬паде вража м≥ць лукава.
категор≥¤: усна народна творч≥сть / п≥сн≥ с≥чових стр≥льц≥в / oй та зажурились стр≥льц≥ с≥чов≥њ
