Шкільний твір:
Чому п'єса названа «Ляльковий дім»? (за однойменною п'єсою Г. Ібсена)
Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив «нову драму». У цих п'єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п'єси. її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія .Це поєднання в п'єсі «Ляльковий дім» має дивний відтінок, і тому вона вражає не одного читача і глядача Автор зумів зобразити й подати нам у невимушеній, майже комедійній формі надзвичайно гостру проблему, через яку, можливо, розбилась не одна мрія і зруйнувалось не одне життя.) У центрі п'єси — трагедія сім'ї Хельмерів: Нори і Торвальда. Вони прожили разом вісім років, у них троє дітей, затишний дім, в якому панує добробут. Нора гаряче віддана своєму чоловіку і дітям) Чого, здавалося б, ще треба цій сім'ї для щастя? Та це лише на перший погляд. Якщо ми прислухаємося до п'єси серцем, то побачимо з самого початку твору підкреслену автором якусь штучність у цьому будинку: «Між грубкою і дверима столик. Скатерка з фарфоровими та іншими дрібничками, книжкова шафка з книгами в розкішних обкладинках». Часте ви¬користання пестливої форми змушує замислитись: не добре життя цієї родини, а щось інше хоче підкреслити автор.Нора з дитинства мріяла про ідеальну сім'ю, для якої вона могла б створювати затишок. Ці мрії нагадують дитячі ігри з ляльками — там все таке ж охайне і затишне. Такою лялькою була сама Нора, спочатку для свого батька, а потім для чоловіка. Такими ляльками стали її діти, з якими тепер грається сама Нора. ЇЇ чоловік також мріяв про щасливу сім'ю, але бачив її трохи під іншим кутом. Він сприймав Нору не як окрему людину, а як невід'ємну складову його спокійного сімейного життя. Для нього вона була його «лялечкою», «білочкою», «пташечкою», але нічим іншим, нічим більшим. Отже, у цьому домі не живуть, а лиш граються в шлюб, у добробут, у кохання і навіть у людську гідність і честь. Тут немає нічого справжнього. Це дім ляльок. Головня героїня, Нора, позичивши гроші й приховавши це від усіх, опиняється у безодні самотньої боротьби із жахом, сумлінням. Але все це заради кохання. Вона хотіла врятувати від тяжкої хвороби свого коханого чоловіка й нікого не травмувати. Але Торвальд отримує листа від Кростада й виголошує «найсправедливішу» промову, в якій чомусь переважає займенник «моє»: «Ти зруйнувала все моє щастя, занапастила все моє майбутнє», а коли боргове зобов'язання повертається, ми знову чуємо його солоденькі слова: «...тут я буду голубити тебе, як загнану горличку, яку врятував неушкодженою з пазурів яструба».(Але настає прозріння. І Нора хоче скинути маскарадний костюм. Вона не може більше жити в цьому духовно порожньому домі і йде, щоб відшукати себе як людину: «Я гадаю, що передусім я людина, так само, як і ти, — або принаймні повинна стати людиною». Бо тільки людина, а не іграшка має право на шлюб, виховання дітей. Отже, у творі «Ляльковий дім» зображений увесь наш людський дім фальшивих цінностей, за якими криються егоїзм, духовна порожнеча. Ось чому п'єса називається «Ляльковий дім») Я вважаю, що в нашій сучасній дійсності, сучасних сім'ях теж є штучні речі, які знаходяться довкола нас, і штучні почуття, і штучні люди-ляльки «живуть» поблизу. Від цієї думки стає моторошно. І тому, мабуть, треба щось змінювати, про¬буджувати і в нашому мікрокліматі — сім'ях, і в макрокліматі — суспільстві.
по темі:
категорія: зарубіжна література / твори за творчістю Генрікa Ібсенa / чому п'єса названа «Ляльковий дім»? (за однойменною п'єсою Г. Ібсена)
